У найбідніших країнах світу життя починається з інших завдань: спершу вижити змалку, потім отримати шанс на освіту та почати заробляти. Так, елементарні умови навчання у виші ДР Конго бажають кращого, хоча жителям і так пощастило мати можливість навчатись у своїй країні. Як відбувається навчання студентів у цій країні показує військовослужбовець із Тернополя Юрій Кульпа, який перебуває там на миротворчій місії.

– Чотириповерхова будівля університету, побудована у 1980-х роках була символом науки провінції Північного Ківу, що на сході Демократичної Республіки Конго, – пише він. – Але дві війни, численні повстанські конфлікти, зробили вищий навчальний заклад не таким, яким він був напочатку, – пише він. – Сьогодні в університеті зламані вікна, частково або повністю вибиті шибки, пошкоджені електрощитові, відсутня їдальня, туалет, який функціонує. Це при тому, що університет відвідує понад 10 000 студентів. Декілька років тому корпус університету у Гомі перефарбували в темно-сині фарби. Це колір телекомунікаційної компанії, яка встановила на даху своє обладнання, оскільки визнала його найвищою будівлею в місті та оплатила вартість фарбування в обмін на рекламні площі.

146139119_3721007861353701_3504506749569248089_o

За навчання в таких умовах все ж доводиться платити.

– До прикладу для конголезців сума за рік становить 300 американських доларів. Для студентів з інших держав ця сума подвоюється, інколи у декілька разів, в залежності від спеціальності. Мова викладання предметів в університеті французька, – додає військовослужбовець. Подаючи заявку на вступ до Університету Гоми в Демократичній Республіці Конго, абітурієнти повинні підготувати та подати необхідні документи, а згодом скласти вступні іспити. Навчаються у ньому на бакалавраті, магістратурі за спеціальностями: психологія, право та юриспруденція, бухгалтерський облік, освіта, сільське господарство, адміністрація, політологія, спілкування та інші.

Фото Юрія Кульпи