Якщо вже зараз не створювати умови для працевлаштування молоді, то через кілька років не буде кому працювати. Про це розповідає власник найбільшого агрохолдингу UkrLandFarming Олег Бахматюк у новому проекті на AgroPolit.com «Без гриму. З Наталією Білоусовою».

2801 (Copy)

Нагадаємо, що за останні роки все більше українців виїжджають за кордон у пошуках кращих заробітків, що в результаті призведе до знищення України.

«В Україні немає програми, яка б протидіяла міграції, – це просто якесь жахіття. До чого це призведе? До проблем. У Польщі виступає голова центробанку та розповідає, що за 2 роки зросте частка мігрантів на 2 млн осіб. А звідки вони їхатимуть? Від нас. Водночас я не бачу, щоб хтось в Україні вийшов і підіймав питання, що робитимемо, коли виїде 4 млн молодих українців за 2020-2025 роки? Це ж «жива кров», – наголошує Бахматюк.

За словами бізнесмена, якщо в терміновому порядку не зайнятися вирішенням цієї проблеми, то в Україні залишаться лише пенсіонери, бюджетники та люди 35+.

«Бізнес та політичне середовище зацікавлені в тому, щоб не дати людям можливості виїхати за кордон. Для цього потрібно вдосконалювати економічні стимули для молоді, які повинні зупинити відтік кадрів. Без цього Україну чекає серйозний кадровий дефіцит. За останній рік заробітна плата виросла (на UkrLandFarming – Авт.) на 30-40%, а в окремих категоріях на 100%. В нас механізатори та водії отримують $1000-1500 в міс. Ми повинні бути конкурентними із зовнішнім ринком», – зазначає він.

Український мед зрівнявся в ціні з неякісним китайським

2802 (Copy)

Український мед — один з найякісніших і при цьому на світовому ринку він продається за найнижчою ціною. Зараз він зрівнявся у ціні з китайським медом, який, по суті — скоріше сироп, ніж мед. Про це у ефірі AgroFM заявила Тетяна Васильківська, голова правління ГО «Всеукраїнське Братство бджолярів», експерт-радник з питань економіки, маркетингу, менеджменту, комплексного управління якістю.

Нагадаємо, від початку року Україна експортувала до Німеччини меду на $11 млн.

За її словами, причиною цьому є те, що українські трейдери, яких зараз налічується понад 70, продають український мед як сировину.

«Наша організація вивела трейдерів на кордони цих країн, але тепер потрібно, щоб вони й самі витратили певні кошти на маркетинг, вивчили вимоги і можливості на закордонних ринках і почали продавати наш мед з доданою вартістю. Торгувати сировиною — це не торгівля», — коментує Васильківська.

Внаслідок цього виникає ще одна проблема: український мед не ідентифікований за кордоном. Так, самі українські бджолярі знають скільки вони експортують, але варто спробувати зайти у крамниці Німеччини, Болгарії, Америки, Канади і побачити на полиці український мед.

«Експерти говорять, що потрібно продавати з доданою вартістю, розвивати український бренд. Але це справа експортерів! Тепер вони мають вкласти гроші зі своїх заробітків у просування нашого ідентифікованого меду», — впевнена вона.

Щоб вирішити цю проблему спеціалісти «Всеукраїнського братства бджолярів» близько півроку тому виписали відповідні вимоги для бджолярів-виробників, виконавши які вони змогли б самостійно стати експортером. За словами Васильківської, умови цілком реальні і, в той же час, могли б стати мотивацією для бджолярів розвиватися, створювати кращі умови, виготовляти більше якісного меду і, відповідно, отримувати більше коштів за свою працю. Проте уже півроку документ лежить у Міністерстві аграрної політики і його не розглядають.

«Виходить, що ми пішли угору по експорту, а бджільництво лишилося на тій самій стадії. Що може сприяти розвитку? Звичайно, оновлення законодавства. Ми бачимо, що воно недолуге, і тому ще у 2015 році просили створити робочу групу при міністерстві, щоб усі ці питання вирішувати. Така група дійсно була створена, але не у департаменті тваринництва, а у департаменті європейської інтеграції. Ми спершу не дуже переймалися цим, подавали матеріали на розгляд. Ми подали 186 поправок до закону про бджільництво до міністерства, але пройшло вже три роки і ми досі нічого не вирішили», — говорить Васильківська.