Радіозавод рятують експортні поставки засобів зв’язку в Азію, Африку і навіть у Європу.

Ярослав Карпик - один з найавторитетніших керівників на Тернопільщині. Попри непрості часи, тернопільський радіозавод «Оріон», який 25 років очолює Ярослав Михайлович, не лише виживає, а й потроху нарощує потужності, вчасно платить заробітну плату, забезпечує працівникам соціальну складову та справно сплачує податки. Голова правління ПАТ «Тернопільський радіозавод «Оріон», заслужений машинобудівник України, кандидат економічних наук, академік Академії економічних наук України Ярослав Карпик розповів про рік минулий як загалом для України, так і свого підприємства зокрема.

«Україна загубила світовий авторитет»

– 2015-й вважаю роком розчарувань: якість життя знизилась, корупція процвітає, економіка занепадає. Люди з майдану вірили, що стоять за зміни в державі, а вийшло, що відбулася революція влад – винайшли нові схеми, потоки, перерозподіл власності, вектори рейдерства. Прикро, але держава для наших очільників ніщо інше, як джерело бізнесу, спосіб збагачення. Розстановка кадрів не фахова, не викорінено ні брехню, ні лицемірство, ні так зване кумівство. Як результат, до влади прийшло дуже багато пристосуванців від старих владних структур, які не прагнуть створити нову Україну.

– Які, на Ваш погляд, сьогодні найактуальніші запитання задають українці, на які не дає відповіді наша влада?

– Найперше, що декларувалося, – це боротьба з корупцією. Нібито відповідне законодавство прийнято, антикорупційне бюро створено та призначено антикорупційних прокурорів, але реальних змін у подоланні цього ганебного явища не зроблено. На мій погляд, усе впирається в те, що у вищого керівництва держави немає в цьому напрямку волі.

Друге питання – це реформи. Звичайно, вони не бувають популярними, але кардинальних реформ не відбулося ні загалом по країні, ні, тим паче, у тій галузі, яку я представляю. Сам уряд не провів усередині реформи, тому як можна вимагати цього від народного господарського комплексу? Взагалі промисловість не відчула жодних реформ за останній рік. Не виконано в 2015 році й завдання щодо приватизації.

Одне з головних на сьогодні питань простих українців – це зменшення купівельної спроможності. І тільки війною це зменшення не можна пояснити. А подивіться, що відбувається з соціальним захистом. Наприклад, у вересні надбавка до пенсії склала 20 грн., яка стала для багатьох пенсіонерів шоком. Це просто образа і приниження пенсіонерів, злидарська подачка з панського плеча. Такого ще не було за 24 роки незалежності (за цю надбавку можна придбати всього 2 пляшки води). Де совість тих, хто по всіх каналах говорить про підвищення пенсій? На жаль, країна загрузла у брехні й безкарності!

Щодо політики, то дуже прикро, що наші так звані державники, борючись лише за владу, не дбають за країну, а перемагає тільки їх власний популізм. До прикладу, у Закарпатській області і, що дуже прикро, в Тернопільській не затверджені перспективні плани регіону. Тобто навіть ради нижчого рівня заполітизовані. 

Отож що ми маємо сьогодні: промисловість розвалена, колгоспи розкрадені, привласнений енергетичний потенціал та земні надра, доріг немає, поля заростають, люди без роботи, виживають, як можуть. Війна, бідність, корупція, зростання рівня злочинності, смертності, виїзд у різні країни робочої сили, молоді, вчених – це характерні особливості нашої країни. Що найбільше болить – ми загубили світовий авторитет нашої держави, а у рідній країні стали жебраками.

– Що потрібно зробити владі, щоб повернути довіру людей?

– Влада має вжити ряд заходів, щоб припинити спад економіки. Чому бюджет на 2016 рік подано до Верховної Ради не, скажімо, у вересні, щоб можна було його ґрунтовно вивчити та внести раціональні правки, а перед самим Новим роком?  Українці, а зокрема підприємці, хочуть почути від уряду кроки щодо перспективи розвитку економіки, створення робочих місць (куди діватися нашим українцям, яких масово скорочують?). Одна з великих помилок, що Кабінет Міністрів не спілкується з підприємцями і не володіє ситуацією в народному господарстві. А вирішальним на сьогоднішній день має бути зростання соціальних стандартів для життя наших людей.

– Сьогодні багато говорять про податкову реформу. Яке Ваше ставлення до неї?

– Так стається, що кожна влада змінює Податковий кодекс. Для чого? Давайте виконувати той, що є, а не дурити народ. Люди не можуть вивчити та звикнути до одного кодексу, як його вже змінюють. Навіть самі податківці не встигають за змінами Податкового кодексу. До прикладу, вони приходять до нас на перевірки і постійно виникають непорозуміння, бо один фіскал знає те, другий – інше, а третій – ще інше. В підсумку маємо ситуацію, коли почасти справи доводиться вирішувати в судах. Тільки останнім часом «Оріон» виграв кілька судів проти фіскальних органів. А куди вони підуть, якщо на Тернопільщині, крім всілякої дрібноти, практично нічого не працює?

Нинішні пропоновані зміни до Податкового кодексу доводять підприємців до відчаю, вони знову направлені проти підприємництва – одна рука податки зменшує на 2%, інша – збільшує на 5%. Податковий кодекс живе своїм окремим життям, підприємці – іншим, ніхто нікому нічого не пояснює. Як виживати в таких умовах? У податковій системі все завуальовано, не завжди всім зрозуміло. Але необхідно лишити ілюзії, що зміна податкової системи змінить економіку в цілому. Податки – це одна зі складових детінізації економіки. При цьому підприємця необхідно переконати у власній вигоді, коли він виходить з тіні. У нас дбають лише, як пом’якшити дії Податкового кодексу, насправді держава заклопотана тотальними перевірками, щоб ніхто не «вислизнув». Тому й маємо ситуацію, що 40 відсотків бізнесу в тіні – в Україні з 17 млн. працездатних осіб лише 10 мільйонів платять соціальні внески. Тобто 7 млн. працюючих отримують заробітну плату в конвертах. Це який дохід втрачає сьогодні держава і ніхто цим не займається!

«Оріонівці» сподіваються лише на себе»

– Як у тих умовах, які Ви окреслили, тримається на плаву радіозавод «Оріон», напевно, допомагають держзамовлення?

– Виживаємо не завдяки, а всупереч тим правилам, що діють нині. Важко повірити, але на сьогодні від держави не маємо замовлень ні на гривню. І це незважаючи на те, що підприємство належить до оборонних, а наша країна змушена тримати удар від агресивного сусіда. «Оріон» створювався з метою забезпечення радіозв’язком армії і силових відомств. Натомість Держприкордонслужба практично перестала з нами співпрацювати, МВС шукає засоби зв’язку за кордоном, СБУ також нічого не замовляє. Мовчить поки що і Міноборони. Я звертався з листами, стукав у всі двері, але відповіді не отримав. Що я маю казати своїм працівникам, 600 людям, яких потрібно забезпечити роботою і гідною зарплатою?

– Як тоді завод дає собі раду?

– Залишається сподіватись лише на себе, розраховувати на власні сили, що й робить наш колектив. Наші спеціалісти їздять мало не по всьому світу, беруть участь у міжнародних тендерах, ярмарках, виставках, шукають замовлення. Сьогодні мене рятує експорт засобів зв’язки до Індії, В’єтнаму, Єгипту і навіть до двох країн Західної Європи. За кордоном не так просто виграти тендери, але ми це робимо, бо представляємо якісну продукцію, яка відповідає світовим стандартам. У рідній країні нам же чинять перепони, а виграють тендери ті, хто перебуває під протекцією високих чиновників та олігархів. Ось така сьогоднішня дійсність.

Загалом рік, що минув, завершили зі значним плюсом. Виробництво товарної продукції в 2015 році у порівнянні з попереднім роком зросло в два рази, реалізація збільшилася в 1,9 раза, середня зарплата за рік становила понад 4 тис. грн. Незважаючи на кризу в нашій галузі, ми не відступаємо від зобов’язань, взятих перед державою і містом. З наших податків, а їх понад 7 мільйонів, платять заробітну плату бюджетникам, пенсії – пенсіонерам, соцвиплати і фінансування оборонних галузей країни. Колектив активно допомагає також у життєдіяльності міста, надається значна волонтерська допомога воїнам АТО.

– Зважаючи на повну відcутність уваги до «Оріону» з боку держави, чи є хоча б моральна підтримка обласної влади?

– Я пропонував створити в області раду підприємців, організувати постійнодіючу виставку продукції, аби керівництво хоч знало можливості тих підприємств, що ще залишилися, але зацікавлення в цьому не бачу. Мене і моїх колег з багаторічним досвідом навіть на засідання колегії облдержадміністрації тепер не запрошують. Спостерігаю, як б’ються за бюджетні комітети, що на рівні держави, області чи міста, і думаю: люди добрі, ви тільки хочете ділити гроші і зовсім не думаєте про те, як їх заробити!

– Колись на «Оріоні» був вагомий соціальний пакет. Вдалося його зберегти?

– Не повірите, навіть чотирнадцяту зарплату цього разу виплатимо – за вислугу років. Щороку проводимо медичні огляди тих, хто працює у шкідливих умовах, спеціальні огляди. Майже щоразу медики виявляють два-три випадки онко- та інших захворювань, але на ранніх стадіях усе можна поправити. Допомагаємо у лікуванні та якщо виникають інші проблеми. Щороку приймаємо колективний договір і намагаємось дотримати всі його пункти. Зберегли і розширили заводську базу відпочинку на чорноморському узбережжі Херсонщини. Торік люди боялися туди їхати, наступного літа, сподіваюсь, ситуація поліпшиться. Днями відкрили клуб сімейного дозвілля на 150 місць.

– Попри деякий песимізм у Ваших словах, все ж таки не втрачаєте віри в Україну і її щасливе майбутнє?

– Ми тут живемо та працюємо, виховуємо наших дітей та онуків. І немає значення, хто на якій посаді в навчальному закладі, школі, лікарні чи біля верстата або в державному апараті – всі повинні разом подолати сьогоднішні труднощі та проблеми. Ми любимо свою Україну, захищаємо свій край та оберігаємо наших близьких, вміємо працювати і бачимо свої реальні результати. Нам необхідно сьогодні змінювати всю країну, всю систему влади, а не творити владу для себе. Теж хочеться в новому році подумати про майбутнє наших дітей. У якій країні вони житимуть, кого ми до влади приведемо і що залишимо після себе…

Віталій Попович

Найбільші проблеми України

«За два роки втрачено 2 млн. робочих місць; не виконується Програма сприяння зайнятості населення і створення робочих місць; Україна стала найбіднішою країною Європи; уряд зовсім не володіє ситуацією, як і чим живуть трудові колективи і виживають люди; кулуарна робота над більшістю реформ і проектом Державного бюджету є свідченням приховування владою нових антисоціальних намірів; в Україні рівень оподаткування річного доходу фізичних осіб в 17 разів вищий, ніж в Японії, в 10 разів вищий, ніж у Німеччині; рівень молодіжного безробіття становить 20%, тобто кожна п’ята молода людина без роботи; 6 мільйонів працездатних українців працюють за кордоном».

Голова правління ПАТ «Тернопільський радіозавод «Оріон» Ярослав Карпик

Джерело: gazeta1.com