З приватного життя тернопільських вазонів (фото)
Їх можна назвати повноправними мешканцями тернопільських під’їздів. Адже тут вони ростуть (і деколи помирають).
Щоразу, як бачу такого зеленного пожильця, стає приємно й тепліше, бо уявляю, що є хтось, котрий дбає про рослину, слідкує, аби їй було комфортно.
А там, де хтось за когось дбає, по замовчуванню ліпше, ніж там, де всім все одно. Не стала би виводити закономірності штибу — чим більше вазонів, тим ліпше люди, а все ж спокуса є.
Зрештою, я не про це, а про те, що споглядаючи вазони, ніби трохи таки долучаєшся до приватного життя будинку, якоїсь його тендітної частини.
Анна Золотнюк
Фото авторки
