Нецензурну лексику кваліфікували у Верховному Суді як зловживання процесуальними правами. За це стягнули чималий штраф -  у сумі трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (5763 грн). Тернопільський адвокат Ростислав Небельський вважає, що нецензущик нашкодив правосуддю менше, ніж самі судді.

- Верховний Суд похвалився, юридична спільнота потішилася, - пише адвокат. -  І хоч би хтось поставив питання: чи мав право Верховний Суд кваліфікувати нецензурну лексику як зловживання процесуальними правами, стягуючи досить немалий для пересічного українця штраф? Як судді повинні були кваліфікувати нецензурну лексику? Як те, що не має відношення до справи.

Такий висновок адвокат пояснює невідповідністю підстав для звинувачення:

1) п. 2 ч. 1 ст. 149 КАСУ, на який послався Верховний Суд передбачає стягнення штрафу за зловживання процесуальними правами / вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;

2) стаття 45 КАСУ передбачає обширний перелік діянь, що підпадають під зловживання процесуальними правами, і не встановлює вимог чи заборон до лексики, як і КАСУ загалом.

3) судді навіть не постаралися теоретично пояснити, яким чином використання певної лексики перешкодило судочинству.

- Що маємо на виході? Ухвала оскарженню не підлягає, тому стає підгрунтям до постановлення таких самих ухвал нижчими судами, - додає він. - Ухвала, оскільки базована не на законі, є виявом сваволі та несумісна з верховенством права, тому стимулює утвердження сваволі на низах. Судді більше зашкодили правосуддю, ніж той нецензурщик. Бо проблема його культури - його проблема, а от проблема юридичної грамотності суддів - проблема усієї держави.

З ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 8 січня 2019 року у справі № 826/3515/18 можна ознайомитись ТУТ.

Фото з відкритих джерел