Слідство стосовно вбивства двох безпритульних собак у Тернополі 10 лютого ще не завершено. За словами прес-секретаря прокуратури Тернопільської області Лесі Гурецької, особу зловмисника, можливо, допоможуть встановити результати балістичної експертизи.

Опікунка собак Людмила Чеховська натомість стверджує, що група оперативного реагування, яка приїжджала на виклик того дня, лише сфотографувала вбитих тварин. Розтин волонтери робили у державній ветклініці  власним коштом. Шріт, що вилучили з тіл собак, досі зберігається у засновниці БФ «Вірні друзі» Алли Ляпандри. Попри те, що Людмила Чеховська зазначила це у своїй заяві, ніхто з правоохоронних органів упродовж місяця цим речовим доказом так і не поцікавився.

Начальник відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в області Руслан Хом’як зазначив, що статистика жорстокого поводження з тваринами не ведеться. Натомість за  час існування патрульної поліції задокументовано 4 випадки неналежного утримання собак – коли їх вигулювали без повідка й намордника. Алла Ляпандра стверджує, що випадків жорстокого поводження з тваринами у Тернополі дуже багато, однак заяви зоозахисників не фіксують, їх не вносять до Єдиного реєстру досудових розслідувань тощо. Жінка згадала про масові отруєння собак, що недавно прокотилися Тернополем, й розповіла, що минулого тижня  в Підволочиську понад 20 собак отруїлися кістками, які дуже дешево продавав чоловік. Скидається, на те, що перед продажем він обробив їх якоюсь отруйною речовиною.

прес-клуб

Не знаю, чи розглядає таку версію слідство, але навіть симпатики безпритульних тварин у Тернополі не відкидають того, що вбити їх могла людина, на яку вони перед тим напали, або ж покусали когось із її рідних. Люди, зневірені в правосудді, вдаються до самосуду й вбивають собі подібних. У Тернополі й області бродячі собаки щонайменше останніх 10 років регулярно нападають на людей, зокрема, й дітей, хоч це, на жаль, й не набирає такого резонансу в суспільстві, як жорстоке поводження з чотирилапими.  Потерпілі чомусь соромляться привертати до себе зайву увагу, а часто їм просто не до того – потрібно лікуватися, а був період, що й вакцину «діставати» самотужки аж за кордоном. До слова, Руслан Хом’як визнав, що на законодавчому рівні не прописано, як мають діяти патрульні у випадках, коли на людей нападають безпритульні собаки. Жертви нападів «домашніх» собак ще можуть сподіватися на якесь відшкодування, та й чималі штрафи для їхніх господарів законом передбачено. Кому висувати звинувачення жертвам бродячих собак, кого мали б покарати в таких випадках – невідомо.

Алла Ляпандра визнає, що, попри всі потуги волонтерів, безпритульних собак у Тернополі не стає менше. Стерилізацію в Дичкові проводять не в таких обсягах, як вимагають реалії. Волонтерам кожна така операція обходиться від 700-800 гривень.

Притулок на 200-300 тварин міг би розв’язати цю проблему. Тернопіль – чи не єдине місто в Західній Україні, де такого нема. Два роки поспіль «Вірні друзі» подавали проекти зі створення притулку для безпритульних на «Громадський проект». Тернополяни начебто активно підтримували їх на початку голосування, та в результаті перемагали ініціативи на кшталт встановлення пам’ятника вчителеві. До того ж, каже Алла Ляпандра, на цій платформі є певні вимоги до розподілу коштів. За ними, навіть здобувши перемогу, активісти могли б облаштувати лише два міні-притулки на 5 вольєрів у кожному. Тож наразі «Вірні друзі» збирають кошти на притулок європейського рівня самостійно. Долучитися до їхньої ініціативи можна ТУТ. В ідеалі вона мала б об’єднати і зоозахисників, і тих, кого дратують собачі зграї на Театральному майдані, в парках, на зупинках та в інших громадських місцях.

Фото з відкритих джерел