Закупівельні ціни на свинину відчутно просіли (Агро-новини)
Ціни на живець свиней забійних кондицій помітно послабилися. Про низхідний рух внутрішніх котирувань на свинину живою вагою свідчать підсумки цьоготижневого моніторингу, який проводить Асоціація свинарів України (АСУ), пише agroportal. Як зазначається, поступове послаблення цін на свинину було цілком очікуваним після Великодніх свят на початку квітня. Проте у третій декаді місяця темпи здешевлення пришвидшилися, а планові ціни поточного тижня посунулися у бік пониження на 2 грн/кг.
«Тож більшість м'ясопереробників цього тижня закуповувала «м'ясних» свиней забійних кондицій по 45-46,5 грн/кг. Обмеженість пропозиції живця на Півдні країни слугує вагомою підтримкою для цін, тож тамтешні виробники свинини змогли втримати цьоготижневі ціни на рівні 47-48 грн/кг. З іншого боку, як у східних областях, так і на Заході деякі м'ясопереробники озвучували нижчі за мінімальну вказану межу ціни — 44-44,5 грн/кг», — зазначають в асоціації.
В якості основної причини для пониження цін закупівлі представники м'ясопереробки наводять значні обсяги пропозиції вигіднішої по ціні імпортної сировини, а також млявість реалізації. Так, не зважаючи на тривалі вихідні на початку травня, споживча активність посилилася лише епізодично і, переважно, у великих містах, тоді як більшість операторів не відчули пожвавлення збуту. З іншого боку, роздрібна торгівля не встигла відреагувати на зміну закупівельних цін, тож споживачі не мали можливості скористатися ціновою перевагою.
Торкаючись питання подальшої цінової перспективи, представники м'ясопереробної галузі втримуються від прогнозів, проте зазначають, що передумов для підвищення цін закупівлі наразі немає. Імпорт та послаблений рівень купівельної спроможності населення надалі слугуватимуть суттєвим обмежуючим чинником для висхідної динаміки цін. Тим не менш, більшість поділяє думку, що стабілізація цін закупівлі упродовж тривалого періоду (у травні та влітку) позитивно відобразилася б на роботі усіх операторів, підсумували в АСУ.В уряді вирішують, чи продавати Аграрний фонд і ДПЗКУ
Урядовий комітет під головуванням першого віце-прем’єра Степана Кубіва 3 травня розглядатиме низку проектів документів щодо великої приватизації з переліком 26 держкомпаній на продаж. Копії документів є у розпорядженні «Наших грошей» agroportal. До переліку об'єктів великої приватизації в 2018 році внесено 26 підприємств, серед яких «Аграрний фонд», «Державна продовольчо-зернова корпорація» (ДПЗКУ). Як зазначається, Мінагпропрод заперечував проти продажу «Аграрного фонду» через економічну непривабливість підприємства у зв«язку із відсутністю на балансі основних засобів. Єдиним активом в статутному капіталі розміром 5 млрд грн є кошти державного бюджету, «що в цілому виключає інвестиційну привабливість суб'єкта господарювання», вказали у міністерстві.
Однак у Фонді держмайна, який виступив розробником проекту, відхилили це зауваження разом з запереченням Мінагропроду та Мінфіну щодо приватизації ДЗПКУ. Ця держкомпанія у 2012 році уклала з «Ексімбанком» КНР дві угоди на кредити на суму $3 млрд на 15 років в забезпечення зобов«язань по яким надано державні гарантії.«Відповідно до умов кредитного договору, ДПЗКУ не повинно продавати чи передавати весь або частину свого активу без згоди китайського банку. Мінфін також вказав, що приватизації ДПЗКУ має передувати вирішення питання по погашенню заборгованості перед кредиторами», — пише видання.
ФДМУ відхилив це зауваження, пославшись на план по доходам від приватизації в 2018 році у розмірі 21,3 млрд грн та протокол засідання Кабміну від 4 квітня, коли аграрному міністерству пропонували в термін до 1 травня подати фонду пропозиції щодо заміни «Аграрного фонду» та ДПЗКУ у переліку об»єктів приватизації іншими підприємствами. Таких пропозицій від Мінагропроду не надійшло, зазначає видання.
