Сказане не з розділу фантастики і тим більше не з розряду пікантних авантюр. Йдеться про інше: на Тернопільщині, а саме в  місті Кременець,  вже вкотре беруться перейменовувати вулиці.

Тут, як у цілому на території більшості областей західної України, доба їх масового перейменування  припадає на 1990 – ті роки. Тоді з карти населеного пункту зникли як відверто одіозні назви більшовицької доби, так і більшість з тих, котрі в цілому несли смислове навантаження  радянської епохи. Натомість у нових мікротопонімах були увічнені  особливості місцевого етноколориту, знаменні віхи вітчизняної історії й національної боротьби та імена людей, котрі з нею асоціюються.

unnamed (38)

У Кременці – місті з цікавою й багатою на події біографією, однією з таких гідних вшанування особистостей  став Борис Козубський. – свого часу член Центральної ради УНР і міський голова, а  згодом, у 20-х роках минулого  століття, посол  Польського  Сейму й активний член «Просвіти». Б.  Козубський  неподалік   магістрату спорудив власний  будинок. В  ньому  організував  Кременецьку  «Просвіту», придбавши  власним коштом книги  для  неї.

  До повернення із забуття імені Бориса Козубського найбільше доклався колишній завідуючий Кременецького краєзнавчого музею і почесний громадянин міста Гаврило Чернихівський. Він, разом із тодішніми представниками інтелігенції – члеми Руху, «Просвіти» й інших організацій,ініціював присвоєння одній з вулиць імені свого славетного земляка. На колишньому будинку Козубських, де розташовувалась « Просвіта» тоді почепили меморіальну табличку.

   Однак, нещодавно в Кременці з’явились  ініціатори перейменування вулиці Козубського на честь іншого  земляка  Ореста П’єкного – керівника танцювального гуртка при місцевому будинку культури. Подання  стосовно цього зробила  в міську раду не так давно заснована  громадська  організація. « Відродження Кременеччини», У відповідь кременецька мерія оголосила з даного  приводу громадські слухання, що мають відбутись на початку жовтня.

   Звістка про це просто приголомшила  знавців і шанувальників рідної історії.

Доктор історичних наук  Ірина Скакальська написала в міську раду звернення , а громадський діяч і краєзнавець Василь Олійник готує про Б. Козубського розлогу публікацію в місцевій пресі. Крім того п. Олійник теж направив у міську раду листа, де, зокрема говориться:

«Дізнавшись,  що громадська  організація «Відродження Кременеччини» має  бажання  перейменувати  вул. Б. Козубського  на  вул. О. Пєкного, хочу  висловити  свою  думку. Орест  Пєкний  прибувши  у наше  місто в 1970 – ті ,  працював  у  культурі. Безумовно, вшанувати  його  потрібно, але, не таким чином. Можна присвоїти його ім’я районному будинку культури  Якщо ж називати його іменем вулицю, то, мабуть, краще  нову.  Тоді варто було б  підготувати для кременчан і цілу доповідь про цю людину, адже багато хто  навіть не знає про нього».

- Інша річ Б. Козубський, про якого написано багато статей та біографічних довідок у літературі. Козубський - людина безумовно визначна., - ділиться з нами п. Олійник,- Боровся за права українців і при польській,  і при більшовицькій  владі, був ув’язнений за це як при одній, так і при другій. І загинув у сталінських таборах. У 1948р Борис  Козубський  був заарештований, засуджений за   політичними статтями 54-1а, 54-11, 54-13 КК УРСР.  Загинув 17-02-1953р у  ВТТ Мордовської АРСР.(Російська  Федерація- республіка  Мордовія). Реабілітований 17-04-1991р.

 Репресовані  були сини Бориса  Козубського - Юрій, Олег, дочка Галина. Онука  Бориса  Козубського - Оксана, -у  віці 8 років  була депортована  на  Далекий  схід.

У дружини  - Олени Козубської (Дікарєвої) рідний  брат Володимир теж  розстріляний  НКВС у 1938 році.

Тож залюблені у свою минувшину кременчани, котрі знають рідну історію і цінують її, сподіваються прийти на  слухання й заявити свою позицію.  Але найбільше надіються на скасування громадських слухань. Адже врешті – решт у Кременці, на їх думку, є достатньо вулиць з безбарвним, позбавленим змісту звучанням, які можна перейменовувати.