1 липня в історії Тернопільщини

1

Цього дня народилися:

господарник Сергій Авдонін (1950 р. н., м. До­нецьк)

авдон_н
авдон_н

український військовик, боєць полку особливого призначення «Азов» Національної гвардії України Павло Бас (1988, м. Тернопіль — 7 січня 2015, с. Гранітне біля Маріуполя Донецької області). «Почесний громадянин міста Тернополя» (2015) — за особисту мужність і високий професіоналізм, який виявлений у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.

Бас Павло Іванович.jpg

актор, народний артист України Іван Бернацький (1946 р. н., с. Городниця Підволочиського району)

бернацький
бернацький

вчений у галузі фінансів, доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України  Остап Василик (1938 р., с. Сороки, нині Бучацького району – 30. 12. 2004 р., м. Київ)

василик
василик

релігійний і громадський діяч, митрат Іван Гаврилюк (1912 р., с. Зарваниця, нині Теребовлянського району – 12. 01. 2008 р., м. Монреаль, Канада)

діяч культури, заслужений працівник культури України, голова Тернопільської районної ради Андрій Галайко (1967 р. н., с. Настасів Тернопільського району)

галайко
галайко

живописець Іван Гуменюк (1953 р. н., с. Ванжулів Лановецького району)

гуменюк
гуменюк

вчений у галузі медицини, кандидат медичних наук, доцент ТДМУ Станіслав Давида (1932 р., с. Кровця Сяноцького повіту Ряшівського воєводства, Польща – 01. 07. 1997 р., м. Тернопіль)

вчений у галузі медицини, громадський діяч, доктор медицини, доктор філософії Леонтій-Людомир Дмоховський (1909 р., м. Тернопіль – 26. 08. 1981 р.,  м. Х'юстон, США)

Дмоховський
Дмоховський

вчений у галузі медицини, громадський діяч, кандидат медичних наук Микола Довжинський (1928 р., с. Гнильче, нині Підгаєцького району)

фізик, доктор фізико-математичних наук ТНТУ Василь Кривень (1951 р. н., с. Липівка Рогатинського райну, нині Івано-Франківської області)

кривень
кривень

священик, популяризатор бджільництва, громадський діяч Микола Михалевич (1843, с. Ромашівка, нині Чортківського району – 27. 11. 1922 р., с. Буцнів, нині Тернопільського району, похований у с. Чернелів-Руський цього ж району)

Михалевич
Михалевич

господарник, громадський діяч Іван Панькуш (1963 р. н., с. Сновидів, Бучацького району)

панькуш
панькуш

педагог, радіожурналістка, культурно-освітня діячка Галина Свідерська (1922 р., м. Кременець)

вчений у галузі педагогіки, доктор педагогічних наук, професор, академік Михайло Фіцула (1932 р., с. Посада-Яслиська Сяноцького повіту, Польща – 03. 06. 2015 р., м. Тернопіль)

ф_цула
ф_цула

директор Тернопільського обласного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Ірина Хондогій (1965 р.н., м. Барнаул (Російська Федерація)

хондогій
хондогій

лікар, громадський діяч, головний лікар Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги Ярослав Чайківський (1966 р. н., с. Киданів Бучацького району)

чайк_вський
чайк_вський

вокалістка Надія Яковчук (1947 р. н., с. Теснівка, нині Новоград-Волинського району Житомирської області)

яковчук
яковчук

поет, прозаїк, публіцист, член НСПУ Петро Ящук (1948 р. н., с. Люлинці, нині Лановецького району

Цей день в історії Тернопілля:

Після Люблінської унії 1 липня 1569 р. всі землі сучасної Тернопільщини опинилися під владою польського короля в новоутвореній державі – Речі Посполитій. Територія нинішніх Збаразького, Кременецького, Лановецького, Шумського та північної частини Підволочиського районів належала до Кременецького повіту Волинського воєводства (воно було створене у 1568 р.). Частина Тернопільщини між річками Збруч і Стрипа на південь від лінії сіл Суходіл–Пробіжна–Угринь–Палашівка–Ріпинці, де нині територія Борщівського, Заліщицького, більшість території Чортківського, невелика територія Бучацького та Гусятинського районів, надалі належала до Червоногородського і Скальського й частини Кам’янецького повітів Подільського воєводства. Територія нинішніх Монастириського, Підгаєцького, більша частина Бучацького і невелика частина Теребовлянського районів увійшла до Галицького повіту, а решту земель склав Теребовельський повіт Руського воєводства.

1897 р. - у с. Нагірянка, нині у складі м. Бучач, вийшло 1-е число газети «Громадське слово», редактор і видавець – Т. Косарчин.

1917 р. - в бою під с. Конюхи, нині Козівського району, загинули підполковник австрійської армії, комендант Леґіону УСС Франц Кікаль, поручник кінноти Леґіону УСС Роман Камінський, командир 3-ї сотні УСС Осип Яримович (його пам’яті присвятив Роман Купчинський пісню «Накрила нічка») та ін.

1945 р. - поблизу с. Чернелів-Руський, нині Тернопільського району, загинув кущовий «Городюк», двох повстанців більшовики поранили, зі сторони більшовиків – 9 чоловік загинули.

1945 р. - у с. Більче-Золоте Борщівського району троє вояків УПА натрапили на більшовицьку засідку, в результаті сутички загинув упівець Микола Луцишин.

1967 р. - засновано Микулинецьку обласну фізіотерапевтичну лікарню реабілітації.

У доповідній записці під ґрифом «цілком таємно» "Про хід виконання заходів по боротьбі з ворожою діяльністю залишків уніатської опозиції на території Тернопільської області за станом на 1 липня 1973 року на ім’я секретаря обкому компартії Ю. Мелимуки, начальник управління КДБ у Тернопільській області повідомляв, що на Тернопільщині діяли 26 греко-католицьких священиків, 10 ієромонахів і 64 черниці, вказані найактивніші з них, відзначені шляхи надходження нелеґальної літератури й ін.

1989 р. - у Тернополі відбулася нарада пасторів ХВЄ не тільки з області, а й із Москви, Києва, Львова і Коломиї, на якій були також присутні пастори ЄХБ. У результаті цієї наради із 46 зареєстрованих на Тернопільщині громад ВР ЄХБ 41 громада виявила бажання вступити в ХВЄ, а на доктрині баптизму залишилися тільки 5 громад.

1990 р. - на міському стадіоні Бережан відбувся організований з ініціативи осередку НРУ  багатотисячний мітинґ, учасники якого прийняли резолюцію з низкою вимог: демонтувати всі пам’ятники Леніну в районі, ліквідувати комуністичні парткоми на підприємствах і в організаціях, юнакам проходити військову службу на території України, визнати учасниками національно-визвольної боротьби проти нацистської і сталінської окупації вояків УПА та членів ОУН.

В Україні сьогодні відзначають День архітектури. Якихось значущих заходів у цей день не проводиться. Це свято прийнято вважати професійним днем архітекторів країни, тому воно не є офіційним вихідним днем. Проте всі архітектори традиційно отримують привітання від перших осіб держави.

Щороку 1 липня українські послідовники Шерлока Холмса відзначають своє професійне свято – День слідчого України. Не кожен, навіть дуже здібний правоохоронець, може працювати слідчим. Для цього спеціально підбираються люди з особливими характеристиками, головними з яких є об’єктивність та вміння аналітично мислити. Саме здатність відсторонитися від ситуації та побачити загальну картину є головним у будь-якому розслідуванні.

Щорічно в першу суботу липня відзначається свято третьої по величині (після Волги та Дунаю) річки Європи – Міжнародний день Дніпра. Дніпро бере початок в Смоленській області Московії, протікає територією Білорусі. Але основний басейн ріки (291 тис. км2 з всього 504 тис) розміщений на території України. Саме в Запорізькій області Дніпро впадає в Чорне море.

У світі сьогодні святкують:

  • Національне свято Канади. День Канади (1867)
  • Національне свято Республіки Бурунді. День Незалежності (1962)
  • Національне свято Республіки Руанда. День Незалежності (1962)
  • Національне свято Сомалійської Республіки. День Незалежності (1960).

Іменини сьогодні святкують Віктор, Ніканор, Сергій, Олександр, Леонтій (Левко), Василь.

Вибір читачів за тиждень

Відео