28 жовтня в історії Тернопільщини
Цього дня народилися:
Бакалюк Олег (1942, м. Тернопіль) — український вчений-медик, педагог. Доктор медичних наук (1995), професор (1996).
Вонсик Дмитро (1947, с. Крутнів Кременец. р-ну Терноп. обл.) – майстер художнього ткацтва.
Дзядикевич Юрій (1942, м. Підгайці) – вчений у галузі матеріалознавства, доктор технічних наук, професор.
Курбас Степан (відомий як Степан Янович; 1862, с. Куропатники, нині Бережанського району — 10.09.1908, с. Старий Скалат, нині Підволочиського району) — український актор різноманітного плану, режисер і співак (тенор). У 1884–1898 роках працював актором у театрі «Руської бесіди» (від 1891 року також режисер). Чоловік актриси Ванди Яновичевої, батько режисера Леся Курбаса.
Макогон Дмитро (1881, м. Хоростків, нині смт Гусятинського району — 7.10.1961, Івано-Франківськ) — український письменник, культурно-освітній діяч. Батько Ірини Вільде.
makogon
Николишин Дмитро (псевд. і крипт. — М.Василів, О.Комар, О.Н., Дм.Н., Д.Н.; 1884, с. Іванків Борщівського району — 14.12.1950, м.Львів) — український письменник, літературознавець, педагог. Жертва сталінського терору.
Цей день в історії Тернопілля:
1906 року – у Львові помер священик, літератор, мовознавець, педагог, ректор Львівської духовної семінарії в 1883-1892 pp., уродженець с.Білокриниця Підгаєцького району о.Богдан-Теодор П’юрко.
1921 року - під Гусятином 4-ий кінний корпус 4-ої київської петлюрівської дивізії під командуванням полковника М. Палія-Сидорянського в кількості 600 вояків, подолавши опір радянських прикордонників, перетнув українсько-польський кордон. Українське населення не отримало достатньо інформації про початок походу, тому не змогло надати суттєвої допомоги. Цього ж дня 4-й кінний корпус зайняв станцію Ярмолинці, захопив містечка Купіль і Городок.
1939 року - засновано державний архів Тернопільської області. Архівне будівництво у 1939 році почалось із прибуття у Тернопіль 28 жовтня уповноваженого Архівного управління Наркомату внутрішніх справ УРСР. Під час війни найцінніші документи евакуювали, однак значну частину їх залишили на місці, що призвело до непоправних втрат.
1940 року – в Канаді помер перший український поет у цій країні,уродженець с.Звиняч Чортківського району Іван Збура.
1941 року – у с.Колиндяни Чортківського району помер український різьбяр по дереву Дмитро Білинський. Дякував та паламарував у церкві. Організовував постановки сільського театру. Був учасником Колиндянської «Просвіти». Талант творити скульптури прокинувся у Дмитра Білинського, як стверджують дослідники, вже на схилі літ. Спочатку виготовляв надгробні пам'ятники та хрести статуї з бетону. Потім захопився різьбою по дереву. Різьбив окремі постаті та фігурні композиції невеликих розмірів. Створив композиції та фігурки (висотою до 30 см) «Т. Шевченко», «Автопортрет», «За книжкою», «Колядники», на біблійні теми та ін. Твори експонувалися у Кракові (1948), Парижі (1949). У Львівському музеї українського мистецтва знаходиться одна з перших робіт Білинського - погруддя Тараса Шевченка.
1974 року – створено лісовий заказник загальнодержавного значення «Дача Галілея», розташований у межах Росохацької, Заліссянської, Сосулівської, Улашківської, Заболотівської, Милівецької сільрад Чортківського району та Озерянської сільради Борщівського району. Під охороною - унікальний високопродуктивний масив дубових лісів штучного походження з багатьма екзотами. Головними лісоутворюючими породами є дуб звичайний, граб з незначними домішками ясена звичайного, липи серцелистої, черешні, бука. У підліску - ліщина, клен татарський, бруслина бородавчаста. Зростає багато рідкісних та екзотичних деревних порід: горіх чорний, горіх сірий, горіх маньчжурський, сосна чорна, сосна Веймутова, модрина європейська, модрина японська, ялиця біла.
1974 року - створено лісовий заказник загальнодержавного значення «Суразька Дача», розташований між селами Сураж, Васьківці й Андрушівка Шумського району. Під охороною - унікальний штучно створений дубово-ясенево-модринно-сосновий лісовий масив на межиріччі Вілії та Кутянки. Особливо цінні ділянки взірцевих ясенно-дубових, модринно-ясенево-дубових, ялинково-ясеново-дубових насаджень штучного походження.
1974 року - створено ботанічний заказник загальнодержавного значення «Обіжевський заказник», розташований поблизу села Добрівляни Заліщицького району. Під охороною - лісове урочище на лівому березі річки Дністер. Схили берега складені з вапняків, глибоко розчленовані, в межах заказника переходять у розгалужену у верхів'ї вузьку долину, по якій тече невеликий потік, що впадає в Дністер. Складний рельєф, геологічна будова зумовлюють своєрідність мікроклімату і рослинного покриву. З видів рослин, занесених до Червоної книги України, трапляються: зозулині черевички справжні, клокичка периста, ковила волосиста і пірчаста, лілія лісова, підсніжник звичайний, первоцвіт дрібний, сон чорніючий, таволга польська, шоломниця весняна, ясенець білий.
Друга світова війна принесла з собою таку безліч трагедій, віроломства і зруйнованих доль, що до цих пір все людство із сумом і гіркотою згадує про ті далекі події, які торкнулися практично всіх на нашій спільній землі. Є суд історії. Вже майже досконально вивчені всі масштаби цієї згубної війни. Її причини, її наслідки. Перемога. Це була перемога зі сльозами на очах. Це були сльози радості і одночасно сльози горя. Це не можна описати простими словами. Складні формулювання так само не підійдуть. Не можна висловити те, що відчували наші батьки і діди, матері і бабусі, на очах яких відбувався весь жах однієї з найкривавіших воєн на нашій планеті. Не можна висловити, але ми і не маємо права забути те, що розповідали нам свідки, які так чи інакше брали участь в цьому. Інакше це може повторитися. І ми говоримо: «Ні хто не забутий!», «Ні що не забуто!». Будемо пам’ятати і навчимо своїх нащадків!
З метою закріпити й увіковічити історичну пам’ять написано і пишуться маса книг, документальна і художня література. Відзнято безліч відеоматеріалу. Все це доступно, лише уходять справжні свідки тих давніх подій, які назавжди змінили світ. Ми не будемо забувати їх свідоцтва!
У нашому календарі є не мало дат, які нагадують нам про ті далекі роки. Кожне наше місто чи містечко, регіон мають пам’ять про цю страшну війну. День визволення України від фашистських загарбників відзначається 28-го жовтня. Це був кульмінаційний результат ряду наступальних операцій, найбільш значимі з яких: Донбаська - з 13-го серпня по 22-е вересня 1943-го року, Корсунь-Шевченківська операція - з 24-го грудня 1943-го по 17-е лютого 1944 - го року, Львівсько-Сандомирська - з 13-го липня по 29-е серпня 1944-го року і заключна Східно-Карпатська операція, яка була розпочата військами і з’єднаннями радянської армії з 8-го вересня 1944-го року і призвела до остаточного звільнення та вигнання останніх гітлерівських загарбників з території України 28-го жовтня 1944-го року.
До кінця війни залишалося ще пів року. Будемо пам’ятати!
День визволення України від фашистських загарбників був вписаний тоді до національного календаря сучасної України. Це відобразилосяі в Указі Президента незалежної України № 836 від 20-го жовтня 2009-го року.
Міжнародний день анімації можна святкувати щорічно 28 жовтня. Це свято з'явилося з ініціативи Міжнародної асоціації анімаційного кіно. У 2002 році французьке відділення цієї асоціації запропонувало заснувати свято на честь столітнього ювілею анімаційної технології.
Анімація вперше була представлена глядачеві 28 жовтня 1892 року. Тоді паризький художник Еміль Рейно запропонував людям відвідати свій «оптичний театр». Будучи спритним винахідником, Рейно створив праксиноскоп, за допомогою якого виводив на екран картинки які рухалися. Це й був перший мультфільм, який став головним кроком до розвитку анімаційного кіно.
Міжнародний день анімації пов'язаний з великими відкриттями в цій сфері. Розвиток анімаційного кіно відбувався настільки швидко, що всього за одне століття людство створило величезне число прекрасних анімаційних фільмів, багато з яких стали класикою.
На сьогоднішній день прогрес кардинально змінив анімаційні фільми. Цифрові технології зробили анімацію більш яскравою, рухомого та об'ємною. Однак у світі можна знайти багато людей, які вважають справжнім мистецтвом не тривимірну анімацію, а саме стару і трудомістку, в яку творці вкладають всю душу.
Іменини сьогодні святкують Валеріан, Іван, Лук'ян, Микита та Єфим.
