Цього дня народилися:

підприємець, дизайнер жіночого одягу Оксана Бачинська(1970 р. н., с. Скоморохи Тернопільського району);

учас­ник національно-визвольних змагань, член УВО, ОУН Богдан Гевко (1914 р., м. Збараж – 1941 р., м. Перемишляни, нині Львівської області);

депутат міської ради Галина Гевко (1961 р.н., м. Тернопіль);

український громадсько-політичний діяч, підприємець, військовик, стрілець-регулювальник комендантського відділення комендантського взводу комендантської роти, матрос 73-го морського центру спеціальних операцій (Очаків). Голова Збаразької районної державної адміністрації (травень 2014 — квітень 2015) Юрій Горайський (31 липня 1977, с. Біла, Тернопільського району — 4 березня 2016, під Докучаєвськом Донецької області). Орден Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

польський військовик, генерал дивізії, доктор медицини Здіслав Гординський-Юхнович (1857 р., м. Бережани – 03. 01. 1929 р., м. Львів);

журналіст, громадський діяч, член ОУН  Ілля Дмитрів (1922 р., с. Тростянець Малий, нині Тростянець Зборівського району – 27. 01. 2003 р., м. Врінтлайм, Велика Британія);

український футболіст, виступає на позиції захисника, гравець гродненського «Німана» Тарас Дурай (1984 р.н., м. Тернопіль);

священник, протоієрей, маґістр богословських наук, розстріляний німецькими нацистами Каленик Климчук (1909 р., с. Татаринці, нині Лановецького району – 1943 р., місце смерті невідоме);

польський літератор, перекладач Зиґмунд Лановський (1911 р., м. Тернопіль – 30. 08. 1989 р., м. Варшава, Польща);

польський фізіолог, доктор наук, професор Кароль-Ігнаци Мальсбурґ (1856 р., с. Чернихівці, нині Збаразького району – 19. 12. 1942 р., м. Львів);

спортсменка, майстер спорту України міжнародного класу з важкої атлетики і пауерліфтингу Надія Онищук (1978 р. н., м. Тернопіль);

вчений у галузі економіки, кандидат економічних наук, професор Мирослав Остап’юк (1947 р. н., м. Тернопіль);

директор КП “Міськавтотранс” Мирослав Сновида (1966 р.н.).

Цей день в історії Тернопілля:

1648 р. шляхтич Холмський із Тарнополя написав іншому шляхтичеві у Замостя, що в містечках і селах навколо Тарнополя діють кілька тисяч повстанців. Хоча тарнопольські міщани і не повстали, власник міста Ян Замойський із своїм почтом змушений був утікати до Сандомира. Замок спорожнів і стояв напівзруйнованим.

31 липня (13 серпня) 1914 р. в ході 1-ї світової війни була оголошена загальна мобілізація в Австро-Угорщині.

1922 р. поліція зробила обшук в будівлі тернопільського «Міщанського братства». У відділок викликано голову «Міщанського братства» проф.Ілярія Бриковнча, якого питали про діяльність «Українського Студентського Союза». У період 30 липня - 3 серпня поліція арештувала тернопільських студентів Ничку Володимира, Вацика Петра, Демчука Теофіля, Самбірського Єфрема,  Кучерішку Тадея, Грицину Єроніма, Заплітного Богдана, Кірила Михайла.

1924 р. поляки прийняли закону про мову навчання, план ліквідації української мови передбачав запровадження навчання польською мовою, починаючи від третього класу народної школи, перетворення українських учительських семінарій в утраквістичні (двомовні), викладання польської мови, історії та географії, заміни директорів-українців поляками й інше.

1941 р. заступник начальника тюремного управління НКВД СРСР політрук Деймохін надіслав доповідну начальнику тюремного управління НКВД СРСР капітану держбезпеки тов. Нікольському, в якій повідомляв: «…В тюрмі м. Чорткова утримувалось 954 в’язні, евакуація яких відбувалась 2 липня 1941 р. В зв’язку з тим, що вагонів для відправки в’язнів у тил не було, тому силами наглядового складу в кількості 56 чоловік і прикомандированою півротою бійців буд батальйону з місцевого гарнізону всі в’язні були етаповані пішим порядком». Із міста Чорткова етап слідував через пункти Кам’янець-Подільський, Жмеринку, Тиврів, Ситківці, Христинівка, Умань Як пише у своїй книзі «Українська голгофа» дослідник, історик із Чернівців, Нестор Мизак, «згідно зі списками, знайденими в архіві СБУ, в Умані розстріляно 767 осіб і 187 – під час пішого етапу з Чорткова до Умані».

1943 р. німецькі нацисти ліквідували у Тернополі єврейський робочий табір (близько 300 жертв).

До 31 липня 1947 р., за польськими даними, під час операції «Вісла» переселено 140 575 осіб, ув'язнено в конц­таборі Явожно 3800 осіб, убито 655 осіб, заарештовано 1466 учасників українського руху Опору у т. ч. з території Тернопільщини.

1958 року вийшло повідомлення про відкриття у Тернополі нового соціального навчального закладу торгівельно-кооперативного технікуму (нині Тернопільський кооперативний торговельно-економічний коледж).

Згідно з рішенням Тернопільської обласної ради від 31 липня 2001 р. утворена пам’яткоохоронна установа – Тернопільська обласна інспекція охорони пам’яток історії та культури.

1985 р. у Гусятинському районі Тернопільської області члени Прикарпатської археологічної експедиції АН СРСР знайшли стародавнє поселення слов’ян, що було укріплене валами й ровами.

2014 р. на Тернопільщині оголошено День жалоби за Миколою Руснаком (молодший сержант, оператор 2-го протитанкового відділення протитанкового взводу 2-го механізованого батальйону 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Нар. 24 вересня 1975 в с. Лощинівка (нині Бернадівка) Теребовлянського району. Загинув 11 липня 2014 (38 років). З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост у районі Зеленопілля Луганської області з боку державного кордону).

2015 р. оголошено День жалоби за Володимиром Гриценком (солдат гранатометного взводу 43-го окремого мотопіхотного батальйону (раніше — 43-й БТО Дніпропетровської області), в/ч ПП В0829. Нар. 15 лютого 1989 у с. Осташівці Зборівського району. Призваний до війська 26 квітня 2015. Вишкіл проходив на Яворівському полігоні. 30 липня 2015 (26 років) під час виконання бойового завдання із оборони міста Дзержинськ поблизу смт Новгородське (Донецька область) отримав кульові поранення в ногу, що спричинило артеріальну кровотечу. Помер у лікарні міста Дзержинська (за іншими даними — Артемівської центральної районної лікарні) від втрати крові. Похований 2 серпня в рідному селі).

Сьогодні, 31 липня, відзначають День африканської жінки.

На Гаваях – День прапора, у Домініканській Республіці – День батька, у Конго – День початку революції.

У цей день у 781 році зареєстровано найстаріший запис виверження гори Фудзі в Японії.

Іменини сьогодні святкують Іван, Омелян, Степан.