Від жителів Чорткова, що на Тернопільщині, часто можна почути скарги і недобрі жарти про місцеву службу таксі. Постійна відсутність автівок і ціни, які залишають бажати кращого. Коли журналісти спробували копнути глибше, все виявилося значно цікавіше, аніж на перший погляд.

У Чорткові є одна диспетчерська служба таксі. І ні, це не «Круїз». Старі «шашки» залишились, назва нібито залишилась, але фірми, як такої, взагалі ніколи не було. Коли ви телефонуєте на всім добре відомий номер, потрапляєте у ПП «Смерека», котре офіційно нараховує лише 6 працівників: при цьому серед них – увага – 0 (нуль) таксистів, повідомляє місцева газета «Голос народу».

Виходить, що є фірма, котра, приймаючи замовлення, віддає його таксисту-примарі. Тож здогадайтесь із першого разу –  скільки податку у місцеву казну платить перевізник? Так, правильно – ніскільки!

А саме за ці гроші – наші із вами податки – потім ремонтуються дороги, садочки, школи. Ну, ви зрозуміли вектор думок. Немає податків – немає дороги, грубо кажучи.

І тут вже не Порошенко чи Тимошенко погані, а ми з вами, адже ми самі рубаємо гілку, на котрій сидимо. Невже не зрозуміло?

Що цікаво? Така ситуація – не лише у Чорткові. Це український, так би мовити, тренд.

Як зазначив заступник міського голови Чорткова Роман Тимофій, вивчаючи як вирішується ця проблема в інших районних та обласних центрах, довідався, що питання абсолютно ніде не врегульоване. На законодавчому рівні не прописана процедура роботи служби таксі, відтак – всі ухиляються від сплати податків і їм за це абсолютно нічого не буде.

Тож як вийти із цього замкнутого кола? Чому у Чорткові не їздять таксі?

В Україні відносно нещодавно (у вересні 2014 р.) утворилась Державна служба з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), у компетенцію якої входить і контроль нелегальних перевезень (не лише легкових таксі, до котрих ми звикли, а й, для прикладу, бусиків, котрі курсують у Чорткові від ринку до Кадуба, тим самим забираючи прибутки офіційних перевізників).

Так от, обласне управління Укртрансбезпеки нещодавно розпочало рейди дорогами Чорткова у пошуках таксистів, котрі здійснюють неправомірні пасажирські перевезення.

Думаю, ви не здивуєтесь, якщо скажу, що у перший же день спіймали шістьох водіїв, склавши протоколи.

Як виявилось, держава із такими не жартує – штраф за подібне порушення – 17 тис. грн!

Водіїв може врятувати хіба суд, який власне і вирішує, чи зобов’язати порушника сплатити у держказну необхідну суму, чи покарати його якимось іншим методом.

Так от, зачувши запах смаженого, чортківські нелегальні таксисти (тобто всі!) один за одним почали грати у «Маски-шоу»: одні хутро зняли «шашки», інші – окрім того, ще й почепили собі наклейку «Учень», ще інші – перепаркувались на незвичні для таксистів місця, деякі взагалі не виїжджають поки. Втім, не думаю, що такі їхні ігри з державою приведуть до чогось хорошого, та й маскуватися постійно – невигідно, бо добряче вдарить по кишені.

Ось так плавно підійшли до фінансового питання.

Звичайно, воно тут ключове, неважко здогадатись. Час підрахувати, скільки грошей недоотримує місцевий бюджет щорічно через таксистське свавілля? Варто розуміти, що всі мої підрахунки – не точні до міліметра, бо насправді вирахувати, скільки машин таксі зараз є у Чорткові – фактично неможливо.

Отож, за неофіційною інформацією таких автівок є аж 200! Лише вдумайтесь у цифру! Припустимо, що всіх офіційно оформлять на мінімальну зарплату. У підсумку – за місяць дві сотні таксистів принесли би місту близько 150 тис. грн, а за рік – майже 2 млн грн! Непогана сума? А тепер подумайте, що за них можна було би зробити…

Думка міського голови Володимира Шматька стосовоно цього питання одностайна: «Мене глибоко обурює така діяльність чи то бездіяльність таксистів. За які кошти тоді будувати дороги, перекладати бруківку, утримувати дитячі садочки чи ремонтувати водопровідні мережі?!». Мер пояснює – цьогорічний капітальний ремонт вул. Б.Лепкого (що веде до пологового) вартував місту 1,5 млн грн. Тобто – щорічно місто втрачає один ремонт дороги через несплату податків таксистами.

Тож аби нарешті якось врегулювати цю ситуацію раз і назавжди, розпорядженням міського голови (від 8 серпня 2018 р. №205) створили «постійно діючу робочу групу для перевірки стану дотримання автомобільними перевізниками законодавства у сфері автомобільного транспорту», до якої увійшли, окрім представників міської ради, працівник Чортківського відділу поліції, представник управління Укртрансбезпеки та Чортківської податкової інспекції.

Окрім того, у днями до вищезгаданого ПП «Смерека» завітала постійно діюча комісія з питань легалізації заробітної плати та зайнятості населення.

Директор підприємства Володимир Голик відразу почав запевняти, що офіційно оформити працівників не дозволяють… надто великі податки! І лише, коли на державному рівні будуть якісь зміни, тоді можна буде говорити про якісь домовленості у цій сфері. Скільки людей – стільки думок, але чи таксування, котре дуже поширене у Чорткові, насправді таке невигідне, що мінімальний податок немає з чого заплатити?

Думаю, якби фінанси таксистів співали романси, то їхня кількість була би значно меншою за дві сотні, особливо зважаючи на скромне 30-тисячне населення Чорткова. Тоді для чого прикидатись бідним як церковна миша?

Найбільше у цій ситуації мене не як журналіста, а як пересічного законослухняного громадянина дратує те, що я зі своєї доволі скромної навіть по мірках Чорткова зарплатні сплачую близько тисячі гривень податку, а таксист, котрий заробляє значно більше за мене «ну, ніяк не може заплатити». Чому державні службовці, банкіри, продавці, працівники заводів та фабрик щомісяця дбають про своє місто, свою країну, сплачуючи відсоток із заробленого, а вони – не хочуть цього робити? Хто надав їм цей особливий статус?

Зустріч робочої групи із директором підприємства закінчилась усними домовленостями про ще одну зустріч вже наступного тижня із міським головою, де, сподіваємось, перемогу здобуде верховенство права.

Тож «дорогі таксисти» (у прямому значенні дорогі, навіть порівнюючи із обласним центром), а я впевнений, що чимало вас зараз читає це, давайте будемо разом рухатись у сторону цивілізації.

Адже Україна – це не щось абстрактне, це не Верховна Рада разом із 450 депутатами, це кожен з нас!

І лише від нас залежить, яким буде наше завтра…

Тарас Заяць