Діамант в короні тернопільських твердинь (фоторепортаж)
Сьогодні запрошуємо до мандрівки у давнє місто, яке вже перейшло рубіж 800-річчя з часу першої літописної згадки. Це – Збараж, де на високому пагорбі, колись оточений непрохідними болотами, нині стоїть Збаразький замок.
«Фортеця з фортець»
Обережно, тут ще три сходинки. І будьте уважнішим, не вдартеся головою об кам’яну стелю, - каже мій провідник, начальник науково-дослідного відділу Національного заповідника «Замки Тернопілля» Володимир Чайка. Разом із ним спускаємось грубо витесаними кам’яними сходами на п’ятиметрову глибину, ближче до замкового фундаменту, де колись розташовувались військові каземати, а нині тут – один із експозиційних залів замку - «Кімната тортур».
Хотіли показати туристам, відвідувачам деякі елементи середньовічних знарядь тортур. Вони широко застосовувалися в часи інквізиції в Італії, Іспанії, Німеччині, а згодом і – на території Галичини. У музеях Європи такими залами завжди цікавляться відвідувачі, тож ми теж відтворили тут до десяти тогочасних знарядь XVI-XVII століть для катування. Виготовляли все це за оригінальними кресленнями, шукали їх в різних архівах. До речі, все, що ви бачите, діє. Можете спробувати це в роботі, - жартує Володимир Чайка, на що я, дякуючи, відходжу від цих страхітливих механізмів. Самі їх назви чого вартують – «Пильнування або охорона колиски», «Жарівниця», «Гаррота», «Ганебний стовп», «Тортури водою». А ще – стільці із цвяхами, гострі диби, різновеликі гаки… Та, зрештою досить, не хочу відлякувати слабонервних потенційних туристів, які через оці жахіття ще передумають приїхати сюди й подивитися на цю фортифікаційну споруду.
- Свого часу відомий турецький мандрівник XVII ст. Евлія Челебі назвав Збаразький замок «фортецю з фортець». А все розпочалося з того, як один із власників Збаража – Христофор Збаразький під час своєї поїздки до Венеції замовив у архітектора Вінченцо Скамоцці проект укріпленого палацу-резиденції, який би виконував функції фортеці / Palazzo sn fortezza /. Сказано – зроблено. Але, хоча італієць сумлінно виконав замовлення, під час будівництва замку у 1620-1631 роках, його початковий проект коригувався із врахуванням вимог, що ставилися до прикордонних фортець Східної Європи, - розповів історик Володимир Чайка...
Ось так, на узвишші й виріс замок із товстезними, мало не двометровими стінами, чотирма бастіонами, навколо яких був 40-метровий рів, наповнений водою та вал шириною у 23 метри. З кожного бастіону на кутах до замкового палацу вели підземні ходи.
Саму ж фортецю із навколишнім світом зв’язувала брама у двоповерховій вежі, до якої провадив дерев’яний підйомний міст. А стояв він на восьми кам’яних стовпах.
І дух козацтва тут витає…
Нині ж, перше, що бачать туристи, коли підходять до Збаразького замку – це, крім частково відтворених бастіонів й збережених мурів – десятки бійниць, звідки вівся мушкетний вогонь. Близько сотні оборонців могли одночасно вести вогонь із таких амбразур, розташованих по периметру мурів. Окрім того, ще кілька десятків людей могли палити із бійниць бастіонів.
Збаразький замок втілював на той час найновіші досягнення фортифікаційного мистецтва. Так, уцілілі замкові укріплення свідчать, що у Збаражі було застосовано ново італійську бастіонну систему спорудження замків, популярну у Європі у XVI-XVIII століттях. Невід’ємною частиною оборонної сиcтеми замку були сполучені ходами підземелля, діяв і 60-метровий колодязь, який й нині можуть оглянути екскурсанти.
Улітку 1649 року Збаразький замок опинився в епіцентрі національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої. Ці події детально відображено у романі Генрика Сенкевича «Вонем і мечем» та однойменному фільмі всесвітньовідомого режисера Єжи Гофмана, де упродовж 40 хвилин йдеться про героїчні події під мурами збаразької твердині.
Облога Богданом Хмельницьким Збаразького замку – яскрава сторінка у житті Збаража, зрештою, це подія, що навіки вписала його в українську історію. У той час у замку перебувало майже 9 тисяч польських вояків та кілька тисяч озброєних слуг. Після обстрілу оборонної споруди з гармат, розпочалася семитижнева облога замку козацьким військом. Козаки безперервно штурмували твердиню, рили окопи, насипали високі вали, обстрілювали з гармат систему ворожих укріплень, просуваючись до оборонців. Також постійно робилися підкопи під мури й башти, розхитуючи їхню міць. Козаки застосовували рухомі вежі, так звані «гуляй-городи», за допомогою яких обстрілювали шляхтичів із близької відстані. В окремі дні козаки по 17 разів штурмували твердиню. Тут, .під її стінами були поранені Іван Богун, Данило Нечай, загинув корсунський полковник Нестор Морозенко, - розповів Володимир Чайка.
Про ті події, зокрема, Зборівський мир, у рамках якого Богдан Хмельницький був змушений зняти блокаду замку й розповідають чисельні архівні документи, експонати, розташовані у Національному заповіднику «Замки Тернопілля», центр якого, власне й розташований у спорудах Збаразького замку.
50 тисяч історичних свідчень про рідний край
Нині у виставкових залах замку міститься понад 50 тисяч експонатів, діє біля три десяти постійних виставок. У казематах, окрім «Кімнати тортур», з якої ми розпочали мандрівку замком, є ще й музей зброї, зали сакрального мистецтва, антикваріату, де збережено зразки меблів, годинники, музичні інструменти XIX – початку XX ст. Окрім цього, працюють зали археології, культової скульптури, козацької слави, килимарства й вишивки.
А в одному із флігелів замку облаштовано органну залу. Головний музичний інструмент – орган був виготовлений на початку минулого століття на львівській фабриці Рудольфа Гасса. Колекціонерів зацікавлять різнопланові колекції народного одягу, ковальських, столярних і гончарних виробів, предметів образотворчого і ужиткового мистецтва, нумізматики, керамічних люльок, кахлю.
Зауважу, що експозиції замкового музею різнопланові, розташовані в двадцяти залах. Підраховано, що бодай побіжно ознайомитися із усіма музейними експонатами, потрібно мінімум 3 години. Але виділений час вартує того. А коли вже втомилися від перегляду, можете зайти у замковий готельно-ресторанний комплекс за назвою «Легенда» і скуштувати смачні наїдки куховарів із Збаража. До речі, у цьому відпочинковому закладі вдало поєднується старовина і сучасність – округлої форми зали з кам’яними зводами, на стінах - керамічні сюжети на тему «Український вертеп», дубові столи, зручні оригінальні крісла «під старовину», потріскування дров у камінах.
І наостанок, завершальний штрих. Реалії такі, що знайомство із Збаразьким замком та його історією – не є безплатним. Так, для дорослих відвідини цієї фортифікаційної споруди обійдуться дорослим у 40 грн, студентам – 25 грн, а дітям шкільного віку – 15 грн. Проведення екскурсії вартуватиме від 100 до 160 грн., залежно від кількості осіб в групі. Художнє фото на тлі замкових куточків коштує 18 грн., відео-зйомка 120 грн. А за 5-6 грн можна постріляти із лука або арбалета.
Також варто нагадати, що в осінньо-зимовий період графік роботи Збаразького замку змінився. Він працює до 18.00 (влітку до 20.00), без обіду та вихідних, очікуючи на візити туристів, усіх, кого цікавить історична минувшина цього справжнього «Діаманту в короні тернопільських твердинь».
Фото автора
