Знаєте, чим пахне оселя Володимира і Тетяни Яніги у Заліщиках? Медом! Цим солодким і п’янким ароматом просякнутий кожен куточок їхньої домівки. І хоч крилаті улюбленці господарів мешкають у селі Печорна, що поблизу районного центру, втім повсюди у міській квартирі відчувається їхня присутність. Про них безперестанку говорять, ними захоплюються і з особливою насолодою смакують їхні щедрі дари.

ВІЩИЙ СОН

– Іноді здається, що ми все життя пасічникуємо, хоча насправді цією справою займаємося лише дев’ять років, – розповідає господиня медової хати Тетяна Яніга Марії Безкоровайній для газети «Сільський господар плюс». – Одного разу чоловікові наснилося, що в нього є вулики. Вранці він прокинувся і одразу попрямував до майстерні. Вже до вечора у нашому дворі стояв вулик, де невдовзі оселилися бджоли. Напевно, це був віщий сон, а, можливо, ця любов до крилатих комах Володимиру передалася від його дідуся Павла. Він теж був пасічником. Жив у селі Печорна, звідки родом і чоловік. У дитинстві Володя часто прибігав до нього і смакував медом із стільників. Діда давно нема на білому світі, а чоловік і досі чи не щодня їздить до рідного села. Тепер вже на свою пасіку, де оселилося більш як сто бджолосімей. Там ми посадили невеличкий садок, а біля вуликів посіяли квіти.

Володимир просто не уявляє себе без пасіки. Коли спостерігаю, як він завзято працює біля вуликів, то щоразу переконую себе, що пасічником треба вродитися. Здається, про бджіл він знає усе, постійно читає відповідну літературу, переглядає відеоролики інших бджолярів. Але, все-таки, найбільше знань отримує з власного досвіду, під час спілкування з Божими комахами. Вони люблять свого господаря. Хоча часто й жалять його. Буває, одного дня нараховує понад сто укусів. Але чоловік їх взагалі не відчуває.

ВІТАМІНИ З ВУЛИКА

– У нашій сім’ї мед – основний продукт. Ми вже й забули, який цукор на смак – усе їмо з медом: соняшниковим, акацієвим, акаційово-липовим, із різнотрав’я. Діти знають, що кожного ранку у них на сніданок має бути ложка меду з горіхами. Відають вони і про користь медової мазі. Навіть невеликий забій змащують нею. Називають її «чудо-мазь». Вона й справді помічна при багатьох недугах. Як і врешті всі бджолопродукти: пилок, перга, бджолиний підмор, настоянки прополісу і воскової молі, які ми виготовляємо. Багато моїх рідних і друзів на власному досвіді переконалися у їхніх цілющих властивостях. Моя мама багато років страждала від гіпертонії. Постійно носила зі собою пігулки від тиску. Та відколи почала приймати бджолиний підмор, недугу як рукою зняло. У нашій медовій колекції є і свічки з бджолиного воску, а нещодавно її поповнило натуральне медове мило.

СІМЕЙНА ПАСІКА

– Словом, у нас, куди не глянь – усюди мед, – посміхаючись мовить Тетяна. – Невдовзі плануємо відкрити магазин. Назвемо його «Медова хата». Іноді я запитую себе: як би ми жили без пасіки? Уявити собі цього не можу. Тепер це наша солодка сімейна справа. Сини Захар, Матвій і Сергій теж зростають на пасіці. І я присвятила себе бджолярству. Раніше працювала юристом, коли ж вийшла з декретної відпустки, то одразу подалася допомагати чоловікові на пасіці. Вона ближче мені до душі. Там знаходжу спокій, розраду і насолоду.