Відома дослідниця історії рідного краю Тетяна Федорів на своїй сторінці у Facebook поділилася із читачами цікавою розповіддю.

- Серед усіх надгробків, які збереглися на «новому» єврейському кладовищі Збаража, найбільш скромним є камінь на могилі Хаїма Якуба Лякса. Невідомо, чи надгробок з самого початку мав такий вигляд, чи це вже наслідок усіх перипетій, які спіткали його пізніше. Вперше побачила цей надгробок ще у жовтні 2014 року. Він був схожий на якийсь фрагмент мацеви, або ж просто на камінь. Але, як виявилося, на ньому зберігся напис. В силу того, що плита невелика за розміром, і зовсім не схожа на решту збережених надгробків, то і напис на ній дуже лаконічний: «Хаїм Якуб Лякс». Жодної згадки про батька чи дату смерті, - пише дослідниця.

Вона зазначає, що оскільки напис на надгробку був зведений лише до імені та прізвища померлого, то довший час не було жодної зачіпки. Певне світло на особу похованого пролили запис у книзі сплат на користь окупанта з архіву Єврейського Історичного Інституту у Варшаві та документи, віднайдені у Державному архіві Тернопільської області.

- У «Списку осіб, старших 24 років», укладеному у Збаражі 25 ІІ 1933 року, під № 1339 знаходимо Якуба Якуба ( двічі вписане одне і те ж ім’я) Ляхса. Згідно сухої інформації, він народився 1882 року і на той час проживав у Збаражі по вулиці Скшетуського. В іншому документі «Списку осіб, що сплачували внески на користь єврейської релігійної громади на 1935 рік» під № 126 також згадується Хаїм Якуб Ляхс. Він і надалі проживав у Збаражі і сплачував внесок до місцевої общини, найменшу квоту – 5 злотих, а за професією був столяром. І, нарешті, третя згадка про цього чоловіка – це «Книжка сплат на користь окупанта», за період жовтень 1942 – березень 1943 року. Згідно вміщеної там інформації Хаїм Ляхс проживав у Збаражі по вулиці Святослава, 31 (тепер Володимира Великого», - додає Тетяна Федорів.

Отож, три короткі згадки дали наступну інформацію: Хаїм Якуб Ляхс народився 1882 року, проживав у Збаражі, був ремісником – столяром і сплачував внесок на користь місцевої єврейської релігійної громади. Дата народження дає можливість шукати інформацію та різні дані про особу у збережених метричних книгах. Однак, як виявилося, у метриці народжень за 1882 рік жодного Ляхса немає. А тому, можна говорити про помилку у даті народження у відповідному списку. Правдоподібно, ця неточність у даті народження була зумовлена тим, що Хаїм Якуб Ляхс народився на початку 1883 року. Саме у метриці за цей рік ми і знаходимо «нашого» Ляхса. Хаїм Якуб Ляхс народився у Збаражі у будинку № 1071, 9 січня 1883 року. Очевидно, що батьки мали укладений лише ритуальний шлюб, оскільки їхній син записаний, як нешлюбний. Батько: Нафталі Ляхс, вільного стану, був за професією інтролігатором (палітурником) і мешкав у Збаражі. Мати: Хая Рухель Аптер, вільного стану, мешкала у Збаражі (була донькою Якуба і Фрадлі Аптерів, заробітчан [найманих робітників для сезонних робіт], котрі проживали у Тернополі). Невідомо, чи Хаїм Якуб був найстаршою дитиною у родині. З інших метрик народжень відомо лише те, що у нього був молодший брат Ніссон (нар. 17 грудня 1884 р.) та сестра Фрадель (нар. 21 лютого 1888 р. і померла у цьому ж році, 17 серпня). Ці діти теж записані, як нешлюбні. Ще один документ, який додає нам інформації про Хаїма Якуба, це метрика шлюбів. Невідомо, як склалася доля Хаїма Якуба Ляхса. Правдоподібно, що він, як і усі єврейські мешканці Збаража, внесені до «Книги сплат на користь окупанту», були переселені до гетто [створене 10.11.1942 р.]. На той момент він залишився сам, оскільки його родичів-однофамільців у цьому списку та в інших джерелах відшукати не вдалося. Наявність збереженого надгробку Хаїма Якуба Ляхса залишає невеличкий шанс на те, що він не загинув, як більшість євреїв Збаража. Правдоподібно, цей чоловік помер власною смертю і був похований [наскільки дозволяли тогочасні обставини «нормально»] на «новому» єврейському кладовищі. А на його могилі була встановлена скромна «мацева» із лаконічним написом: «Хаїм Якуб ЛяКс» [напис викарбуваний івритом і у прізвищі фігурує літера «куф», тобто «К»].

- Отож, поєднуючи часто досить скупі та неточні дані з інформацією з надгробків, ми можемо укласти цілу низку життєвих подій тієї чи іншої особи. Саме таким чином, - каже Тетяна Федорів, - мацева, навіть найскромніша, перестає бути просто каменем, натомість стає свідком чийогось життя, а єврейський цвинтар перетворюється на «бейт хаїм», тобто – «дім життя»… Фото з допису