Щоразу, як бачу фіранки чи то на дверях, чи то на вікнах, стає якось приємніше. Наче незрима турбота проступає на них.

Старе дерево, вкрите шарами фарби, дерев’яні візерунки контрастують із легкістю тканини, її прозорістю. Ці фіранки, то наче нагадування про людей, котрі живуть у будинках, дбають про них, піклуються. Хотілося б, аби цієї опіки було більше.

Анна Золотнюк

Фото авторки