Митець з Тернополя у Києві презентує новітній дизайн-напрям у порцеляновому світі (фоторепортаж)
Десятий день у Музеї сучасного мистецтва України діє виставка «Порцеляновий ренесанс України»
В експозиції представлені твори знаних в Україні майстрів - Львівського кераміста Олександра Опарія, киянина Георгія Антоненка, вироби одеської художниці Олени Жернової, класика петриківського розпису на порцеляні Марфи Тимченко, її дочки Олени Скицюк і онуки Олени Кулик. Своєрідною родзинкою виставки є колекція фарфорової арт-мініатюри і наперстків одеського колекціонера Сергія Воронова.
Євген Овчарик з Тернополя на цій виставці презентує ще один новітній у порцеляновому світі дизайн-напрям.
Ось як характеризує його творчий доробок головний редактор журналу «Порцеляна», куратор проекту «Порцеляновий ренесанс України» Валерій Завершинський.
Євген Овчарик пройшов цікавий та довгий мистецький шлях, який містив і традиційний розпис порцеляни та кераміки, і новаторські занурення у модерністичну, не завжди притаманну вітчизняному декоративно - ужитковому мистецтву, художню мову. Сильний бік авторської художньої мови ми особливо наявно бачимо, коли перед майстром постають складні для вирішення теми, серед яких, безумовно, і трагічні сторінки історії нашого народу. Так у творі «Реквієм» перед нами постає, по суті, монументальна за характером художнього вислову тема голодомору 1932 -1933 років .
Сама ідея «порцелянових брил», які межують на кордоні уславлення та трагізмy, не може залишати глядача у спокої. Майстер знайшов надзвичайно вдале формальне рішення для образу пам'яті, що страждає від власного історичного спадку, сочить кров'ю за померлим та знищеним поколінням.
- Побудова ритму та композиційної роздільності, що виникає під час цілісного сприйняття цього твору, нагадує про неможливість забуття - усі точки споглядання композиції, вирахувані автором як оповідні та задіяні до загальної історії трагізму і вшанування. Не менш цікавою і складною є серія художнього розпису кулеподібних порцелянових форм, ( т.зв. пальмеллоід ) виконана майстром у техніці безпредметного бачення. Плями, лінії, штрихи та потоки фарби розглядаються художником як активні образні елементи, які включені до загального естетичного цілого емоційно та композиційно організовано. Гра із простором розпису, фактурно-колористичними акцентами та надзвичайно виразний динамізм дозволяють наочно відчути авторське мислення, образність творів, - каже Валерій Завершинський.
За його словами, елементи дизайн-мислення Євгена Овчарика помітні також і в композитних творах Євгена Овчарика, де порцеляна та дерево перетинаються як матеріал, техніка і специфічне мовлення . Передусім, це порцелянові картини, що нагадують українські «складені» -образи із дерев'яними віконницями.
Насправді - це чергова авторська гра, де подібність фактурних природних якостей або взаємно підтримуються, або конфліктують, а розпис виступає в якості спільного простору для висловлювання і художника, і самого предмета.
Окремим авторським стильовим рішенням є унікальні порцелянові ікони, які вже давно супроводжують творчі пошуки Євгена Овчарика. Ці твори виступають в якості програмних робіт художника, що намагається сполучати традиційне та, певною мірою, канонічне із вільним авторським баченням.
Вміння майстра стилізувати історичні художні напрямки - від ренесансних до барокових - надають цим роботам живописності станкових творів та декоративності традиційних порцелянових виражальних засобів.
Якщо до цього додати і авторську схильність до безпредметності, ми матимемо ту саму неповторну авторську художню манеру Євгена Овчарика, - додає головний редактор журналу «Порцеляна», куратор проекту «Порцеляновий ренесанс України» Валерій Завершинський.
Експозиція виставки «Порцеляновий ренесанс України» у Музеї сучасного мистецтва України триватиме до 9 лютого 2019 року за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 41.
Фото надано Євгеном Овчариком
