Чудотворна ікона Пресвятої Богородиці, що була подарована Василіянському монастирю в Буцневі в 1729 році, до сьогодні вважається однією з найшанованіших християнських святинь України. Історія цієї святині почалася, коли громадський діяч Галичини Матвій Цивинський передав монастирю ікону Божої Матері, створену на полотні. Вона була точною копією Белзької (Ченстоховської) Богоматері, яку за переказами написав євангеліст Лука.

Ця ікона швидко прославилася своїми чудотворними діями, першим з яких стало чудо плачу, коли ікона пролила справжні сльози. Чуда, пов'язані з іконою, розійшлися далеко за межі Буцнева, і незабаром митрополит Києво-Галицький Атанасій Шептицький офіційно визнав її чудотворною у 1737 році.

У 1744 році для святині була зведена нова кам'яна церква, куди урочисто перенесли ікону. З того часу Буцнівська ікона стала місцем паломництва тисяч вірян, які моляться перед нею з вірою у заступництво Богородиці. Ікона залишається в храмі на головному престолі і до сьогодні.

Віруючі можуть отримати повний відпуст тричі на рік у дні великих свят: у першу неділю після Різдва Івана Хрестителя, на свято Апостолів Петра і Павла та під час храмового свята Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії. Для тих, хто бажає приступити до ікони в інші дні, крім відпустових, богослужіння до чудотворної ікони Божої Матері у Буцневі відбуваються кожної першої суботи місяця. 

Фото: Тернопільський обласний краєзнавчий музей