Тернопіль. Через скло, огорожі та поручні (фоторепортаж)

Завжди цікаво глянути на щось з незвичного ракурсу. Так, принаймні, мені здається.

Ось приміром, цікаво розглядати вулицю через скло дверей вхідних і тамбурових – нічого як слід не побачиш, а все ж. Цікаво задерти голову вгору й дивитись, як закручуються, набираючи обертів, сходи. Цікаво, коли погляд обмежений елементами балясин, розглядати їхні тіні. І, звісно, цікаво, дивитися на огорожі та крізь них.

До чого це я? Всі ці, здається, неузгоджені штуки поєднує те, що за основу тут старі дещиці. Ті, створені ще кільканадцять років тому. Й виглядає на те, що чим старша річ, тим вона багатовимірніша. Тож шануймо старе, воно не вернеться.