У пожежно-рятувальній службі Тернопільської області понад два роки діє позаштатна кінологічна пошуково-рятувальна група. Сьогодні в її складі четверо кінологів зі своїми вірними помічниками лабрадорами-ретриверами Бімом, Тошею й німецькими вівчарками Сенді та Шнапсом.

Серед четвірки собак Бім вже встиг взяти участь у Чемпіонаті світу між собаками-рятувальниками в Голландії та стати неодноразовим призером змагань в Україні. Тоша має в своєму активі низку перемог під час останніх випробувань у нашій державі, є призером міжнародних змагань між собаками-рятувальниками, який відбувся у 2010 році у Ромнах Сумської області. Сенді цьогоріч успішно стартувала на Кубку ім. Г. Севирина, який проводив Центральний клуб власників німецьких вівчарок. А у Шнапса всі здобутки попереду, адже він ще навчається - опановує пошук вибухових речовин.

Незважаючи на доволі короткий час існування кінологічної групи, чотирилапі рятувальники вже не раз встигли з найкращого боку проявити себе в екстремальних ситуаціях. Зокрема, вони довели незамінність у порятунку людей під час пошуково-рятувальних операцій у Теребовлянському, Кременецькому та Гусятинському районах, їх природні навики та здобуті вміння також знадобились й під час пошуку потерпілих на техногенних завалах у Тернополі та Чорткові.

Про вірних помічників людини розповіла тренер Катерина Кузик. Ця молода тендітна жінка, капітан служби цивільного захисту, мабуть, найкраще знає своїх вихованців, любить і піклується про них. І, мабуть, саме тому собаки розуміють її з півслова та готові миттєво виконати будь-яку команду свого наставника.

- Як зазвичай починається кар’єра чотирилапого рятувальника?

- Відбір серед собак починається майже одразу після їх народження. Передусім з виводку відбираються найактивніші, найенергійніші цуценята. А далі, крок за кроком, – навчання основним командам, тренування в різних умовах, з поетапним тестування на “профпридатність”. Іноді доля цуценят визначена ще до народження, особливо якщо господарі малюка трудяться в ДСНС. Адже зазвичай собаки-рятувальники, які працюють в парі з власниками, досягають дуже високих результатів – чи в силу емоційної прихильності, чи завдяки кількості часу, який господар приділяє своєму вихованцеві.

- Скільки часу затрачається на навчання собак?

- Основне, інтенсивне навчання, займає близько двох років. Крім цього, регулярно, кожних два роки, хвостаті рятувальники обов’язково проходять тестування. Важливо враховувати індивідуальні здібності і задатки під час підготовки собаки, щоб тренер розгледів їх та приклав максимум зусиль, аби їх розвинути. Адже одна собака може прекрасно працювати на території вибуху, інша незамінна в пошуку в лісовому масиві.

- Якими є Ваші вихованці?

- Чотирилапі – як і люди: в кожного свої особливості характеру, примхи. Якщо порівняти з людьми, то Бім – сильний мужній чолов’яга. Тоша ж навпаки – ніжна та манірна білявка, яка не оминає нагоди пофліртувати очима (недарма її повне ім’я Тошиба Бел Віто Фелічіта). Сенді – наче енерджайзер, завжди жвава, енергійна, життєрадісна. Шнапс з радістю став би для будь-кого прекрасним фітнес-тренером, а ще він справжній джентльмен. Часто їх поведінка дуже нагадує поведінку дітей. Як і діти, собаки понад усе люблять рухливі ігри, а також страшенно полюбляють всілякі смаколики. Для кожної з них потрібен особливий підхід, як і до підростаючої людини, а у їх вихованні такими ж важливими є дисципліна та, передусім, увага та турбота.

- Що важливіше – порода чи вроджений талант? Якими важливими критеріями повинна володіти собака-рятувальник?

- Одні вважають, що найкращими рятувальниками є собаки породи лабрадор, інші переконані, що краще, ніж вівчарка, ніхто не впорається з роботою. Хтось доводить першість сенбернарів, шнауцерів або тер’єрів… Хто правий? Насправді суворих рамок щодо того, якої породи повинні бути собаки-рятувальники, не існує. Головне, щоб пес володів усіма необхідними для такої складної роботи якостями: витривалістю у всіх сенсах, гострим слухом і нюхом, слухняною вдачею, психічною стійкістю, умінням концентруватися на поставленому завданні та діяти, якщо виникла така необхідність, самостійно, не боятися перешкод і проходити через все, щоб досягти мети. У той же час зайва сміливість є суттєвим недоліком. Подібного роду відчайдушність свідчить про певну нестачу інтелекту. Крім того, до собак-рятувальників пред’являються вікові обмеження.

- Що буде з такими тваринами на пенсії, після втрати ними робочих якостей?

- У наших собак є господарі! Вони спокійно житимуть в пошані, повазі та любові й подаватимуть хороший приклад молодшим.

- Які, на Вашу думку, перспективи розвитку кінологічної служби в системі ДСНС України?

- В Управлінні ДСНС України у Тернопільській області кінологічна служба позаштатна й діє виключно на волонтерських засадах. Вона тримається лише за ініціативи небайдужих працівників й за сприяння керівництва пожежно-рятувальної служби області. У той же час собаки-рятувальники є в штаті екстрених служб багатьох країн світу… Тож хочеться вірити, що й Україна визнає потрібність таких звичайних-незвичайних собак і поставить їх службу на справді міжнародний рівень.

Обласне управління ДСНС