Отримати право власності на житловий будинок, який утримував громадянин  П., що перебуває на строковій службі Збройних Силах України, допомогли у місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги на Тернопільщині (Кременець). Чоловік фактично не знав, що володіє чужим майном. 

Цей житловий будинок був проданий його власником бабусі клієнта  в травні 2006 року, за який вона повністю розрахувалась, а громадянин П.  на той момент був неповнолітнім. За вказаний будинок бабусею позивача його вартість було сплачено готівкою у травні 2006 року, але жодних підтверджуючих документів, договору купівлі - продажу, розписки про оплату немає.  Угода була в усній формі укладена між сторонами, при повній довірі і чесності сторін.  Згодом бабуся померла, а клієнт місцевого центру з 2007 року по даний час проживає в зазначеному будинку, де веде домашнє господарство, оплачує комунальні платежі, добросовісно та безперервно володіє та відкрито користується даним нерухомим майном, доглядає за житловим будинком та утримує його, робить поточний та капітальний ремонти, а тому вважає, що має право звернутися до суду та визнати право власності на зазначений житловий будинок. 

Фахівчиня місцевго центру Віта Святинюк, яку було уповноважено на надання БВПД  (наказ від 05.08.2019 року №97), підготувала та подала позовну заяву про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю. 

Оскільки, відповідно до ст. 344 Цивільного кодексу України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом 5-ти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Добросовісність, як одна із загальних засад цивільного судочинства, означає фактичну чесність суб’єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов’язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна, тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Крім того, позивач, як володілець майна, повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав його за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Добросовісність передбачає, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном.

У зв’язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Рішенням  Лановецького районного суду  від 17.02.2020 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Інформацію надано Кременецьким місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги. 

Фото з відкритих джерел