У замку на Тернопільщині згадали події XVII століття (фото)
«Свято в старому замку» відбулося у Підзамочку
Цей замок – один із найстаріший в області. Його збудовано ще у 1600 році. Другий рік поспіль тут проводять «Свято в старому замку», щоб привернути увагу громадськості до збереження та відновлення пам’яток історії та культури. Традиційно сюди приїхали учасники клубу історичної реконструкції із Збаража, представники туристичних фірм, гончарі, інші майстри народної творчості.
Про історію цієї фортифікаційної споруди кореспонденту «ТЕРЕНу» розповів Ярослав Пелехатий, історик, архітектор, фаховий знавець замкових споруд Тернопільщини.
- Тривалий час на східних рубежах Речі Посполитої головна загроза завжди виходила від двох східних сусідів із непомірними амбіціями. Йдеться про Російську та Османську імперії, а ще – войовничі кочові орди азіатських народів. У той час основний тягар із спорудження фортифікаційних споруд лягав на власників маєтків, які кровно були зацікавлені в захисті належних їм міст і селищ. Тож можновладці упродовж XVI – XVII століть створювали так званий галицький «східний ключ», - розповів Ярослав Пелехатий.
Так ось, за його словами, хоча оборонний замок на вершині гори у самому Бучачі вже був побудований, але у 1600 році на високому обривистому схилі над Стрипою, в селі Підзамочок за останнім словом фортифікаційної науки були споруджені додаткові укріплення.
- Замок пережив події польсько-турецької війни 1620 – 1621 років, Торкнувся його і визвольний рух під проводом Богдана Хмельницького, потім - знову турецька навала і так, до повного занепаду. З 1807 по 1869 тут навіть діяла фабрика з виробництва паперу. А пізніше, як виробництво було згорнуто, місцеві мешканці тишком-нишком десятиліттями розбирали мури для власних садиб, - каже пан Ярослав.
Зрештою, ведучі другого у Підзамочку «Свята старого замку» теж нагадали гостям фестивалю основні віхи колишньої твердині, яку нині поступово намагаються довести до більш-менш пристойного вигляду. Торік тут упродовж літа працювали будівельники, реставратори. Вони оновили в’їзну замкову браму, частину мурів, хоча тут ще – багато роботи.
Святі отці освятили замкове свято і фанфари сповістили про початок фестивалю, на який цього року спочатку прийшло, напевно з огляду на спеку, на жаль, не так і багато людей.
Поступово фестиваль набирав обертів, вже підвечір людей побільшало і всі вони стали свідками досить насиченої програми, де були і мистецькі атракції з піснями та музикою, розповіді краєзнавців про історію замку, а ще – страви галицької кухні, на тлі запаху шашликів, вудженого м’яса, юшки та свіжого бочкового пива, без якого на Тернопільщині не обходиться жоден подібний фестиваль.
