![](/uploads/media/8e/c9/8ec9d39cbf2a63d6e5c527bd3a2a47e0_orig_thumb.jpg)
«Я просто не міг не піти на війну»: історії двох друзів-добровольців з Тернопільщини
Петро Лис і Вадим Петрик вже третій рік воюють на передовій. Про своє рішення стати на захист України та службу в армії воїни розповіли Терену
![](/uploads/media/fe/5b/fe5b121c9c6522ee75259c8b0658cb1c_w1280.jpg)
Коли почалася повномасштабна війна, 25-річний Петро Лис був у Тернополі, його друг зі студентських років у коледжі Вадим Петрик – на заробітках за кордоном. Один дзвінок після 24 лютого 2022 року кардинально змінив їхні життя – хлопці поговорили і вирішили стати на захист України. Історії добровольців, які вже третій рік воюють на передовій – у матеріалі Терену.
Вирішальним став дзвінок друга
До повномасштабного вторгнення тернополянин Петро Лис часто їздив за кордон на заробітки, працював на різних роботах та спробував себе у багатьох сферах. Тривожний ранок 24 лютого 2022 року зустрів у Тернополі, тоді й з’явилася думка стати на захист України.
Вирішальним став дзвінок мого друга. Вадима, який на той момент був на заробітках у Швеції. Він запитав мене: “Йдемо служити, чи ні?”. Я жартома відповів, що якщо він повернеться в Україну, то підемо. Через два дні був знову дзвінок від друга, але вже з українського номера та з проханням зустріти його, – розповідає Петро.
![](/uploads/media/72/3c/723c7576921279082cf8eab2ed99d67b_w1280.jpg)
Тоді, як зізнається військовий, він думав, що війна набагато простіша, і що ми швидко переможемо. Проте згодом прийшло розуміння, що це надовго. Захисник пригадує, у перші місяці все було як під час строкової служби, – навчання та знайомство з армією.
Зараз я вже на війні 3-ій рік і тут все, як в іграх про війну, але по-справжньому і набагато складніше, – розповідає військовий
Зараз Петро Лис воює на Донеччині та займає посаду головного сержанта взводу. У його обов'язки входить управління особовим складом та його підготовка на місці бойових дій. Воїн зізнається – найбільше бажання після Перемоги – відпочинок.
На людей, які відмовляються йти служити, намагаюсь не злитись, бо ситуація від цього не зміниться, – каже він.
Впевнений, що зробив правильний вибір
Друг Петра – 26-річний Вадим Петрик з Тернопільщини до повномасштабної війни був заробітчанином. Страшна звістка про вторгнення росії в Україну застала його у Стокгольмі. Його тамтешній керівник одразу ж 24 лютого дня запросив сім’ю українця переїжджати до нього, але рідні відмовилися від цієї пропозиції. А вже 26 лютого 2022-го Вадим був у дорозі додому.
Коли все почалося, мною керували дивні відчуття, які я навіть не знаю, як описати зараз. Це було дуже непросте рішення. У мене є багато друзів кадрових військових, і я просто не міг не піти на війну, коли вони там, – розповідає Вадим.
Як зізнається він, у перші місяці служби не зовсім розумів, де знаходиться і що його чекає. Часто виникали думки про найгірший розвиток подій на фронті, які, на щастя, взагалі не справдились.
![](/uploads/media/98/8c/988c043f1a43c23a3c3686ff413746b9_w320.jpg)
Вадим пройшов навчання на полігонах України та Британії, отримав гарну військову підготовку та відправився обороняти південь Донбасу, район Великої Новосілки. На Донеччині служить ось уже 22-ий місяць.
Я командир відділення БПЛА, цю посаду обійняв зовсім недавно. Під моїм керівництвом літають безпілотники, – зазначає захисник.
Якби можна було повернути час назад, своє рішення стати військовим Вадим не змінив би.
Так, я безумовно втомлений, але стараюся знаходити якісь плюси у службі. Навіть на 3-ій рік перебування на лінії бойових зіткнень я досі впевнений, що зробив правильний вибір, вступивши у лави ЗСУ, – каже Вадим Петрик.
На військовозобов’язаних чоловіків, які намагаються уникати служби в армії, Вадим намагається не звертати уваги, зізнається, просто нема на це сил та часу. І наголошує, Україні зараз як ніколи важливо бути об’єднаною.
У нас немає права здаватися, ми мусимо “стати Ізраїлем” – тобто настільки ж готовими постійно захищатися і перемагати. Ми всі маємо бути задіяні у війну. Тож в тилу треба уважно слухати запити військових і старатись максимально допомагати їм, – вважає військовий.
У своїх соцмережах Вадим Петрик часто відкриває збори на купівлю дронів і просить усіх небайдужих донатити.
Карта монобанки 5375411218188261
Фото надані Петром Лисом і Вадимом Петриком