Карантинні обмеження змушують працювати в іншому графіку, часто із форс-мажорами. У стрімкому темпі буднів багатьом батькам важко вибрати час для спілкування з дитиною. Як не упустити такі моменти пояснює практична психологія директорка центру Тернопільського обласного центру соціального психологічної допомоги «Родина» Олена Нагірна.

- Часто батьки відчувають почуття провини через те, що в них просто не залишається сил і часу на дитину, - звертає увагу Олена. - Адже крім роботи є ще інші справи: господарство, турбота про своїх батьків, потреба просто відпочити і розслабитися. Існує переконання, що «гарні батьки – це ті, котрі проводять з дитиною дуже багато часу». Звичайно, добре, коли це можливо. Але що ж робити, якщо цього часу немає? Досвід нашої практичної роботи показує, що справа не тільки в кількості. Дитині може бути досить зовсім небагато часу в день, щоб почувати себе потрібною і улюбленою батьками. Головне - чітко відділити цей час і наповнити якісною взаємодією.

Батьки можуть скористатись такими рекомендаціями від психологині: 1. Визначити час протягом дня чи тижня (у залежності від віку і ситуації), який можна присвятити своїй дитині, не відволікаючись на інші справи. Дитина повинна знати - у цей час вся ваша увага належить їй і нікому чи нічому іншому. 2. Важливо дати дитині зрозуміти, що навіть коли мами чи тата немає поруч, вони пам’ятають про неї і люблять її. Ви можете подарувати йому чи їй якийсь талісман, дрібничку, що завжди буде з ним чи з нею, через яку дитина зможе відчувати вашу підтримку. 3. Спробувати розповісти дитині про свої справи, про те, що вас захоплює в них. Тоді дитина зможе відчути свою причетність і значимість, оскільки батьки діляться з нею. 4.Намагатися попереджати свою дитину про те, коли в неї буде можливість вас побачити чи коли ні. При цьому завжди краще, щоб дитина знала, як з вами зв’язатися у разі потреби. У той же час вихователі у дитячих садках сьогодні помічають: - мовленнєві дефекти у дітей 80%; - розвиток дрібної та загальної моторики слабкий (дитина не може підстрибнути, пробігти, взяти олівець чи ручку і написати елементарні фігури і т.д). - одиниці, які можуть переказати елементарний текст чи розповісти історію. Батькам нагадують, що до 6 річного віку дитина повинна: - вимовляти вже всі звуки (при умові, що вона не має якогось діагнозу); - вільно рухатися і вправно розфарбовувати, ліпити і мати елементарні навички письма і т.д. Батьків закликають експерти дошкільної освіти у соцмережах:

- Відірвіться від своїх телефонів та комп’ютерів, візьміть свою дитину за руку (не перекидайте свій обов’язок на інших людей) і вийдіть на вулицю, підніміть голову, подивіться на ту красу, яка оточує. Розкажіть про це дитині, про те, яка зараз пора року. Пошурхотіть листям, позбирайте його, розгляньте, порівняйте. Позбирайте тих самих каштанів чи жолудів, порахуйте, проведіть елементарні математичні дії. Подивіться на дорогу і нехай дитина назве кольори машин, які рухаються по ній. Розкажіть, що колеса круглі, а кузов - прямокутний , а фари теж різної форми бувають і нехай дитина скаже - якої. А не скаже, то ви, шановні батьки, підкажіть, навчіть. Бо як говорив Д. Герберт «ОДИН батько важить більше, ніж СТО вчителів». Активізуйтеся, дорогі батьки! Бо чомусь, коли дитина захворіє, «всі на вухах», ми не спимо, пів аптеки закуплено, прислухаємося до кожного вдиху-видиху... А, коли, все, Слава Богу,добре, ми в роботі, в телефоні, телевізорі, на кухні... А Ви знаєте, що, навіть, на кухні можна розвивати дитину! Можна разом приготувати страву з дитиною, той самий борщ. Запропонувати дитині назвати які інгредієнти потрібно для борщу, охарактеризувати кожен овоч, порахувати і т.д.

Фото з відкритих джерел