Особиста історія українців, яким довелося на власні очі бачити жахіття війни - це історія України. Такі історії привезли з собою до Тернополя вимушені переселенці зі східних областей. Тернопільська студентка Жанна Деркач вирішила записати розповіді цих людей, щоб вони не залишилися непоміченими, адже важливі як для історії нашої держави, так і для всього світу. 

Серію відео під назвою “Свідок війни” можна побачити на ютуб-каналі. У доступі вже є 5 матеріалів.  Жанна Деркач працює у парі зі своїм хлопцем Ігорем Чорняком, який знімає та монтує відеоматеріали. Все це вони роблять на благодійних засадах. 

Ідея записати історії українців, яких безпосередньо торкнулася війна, виникла ще на другий тиждень повномасштабного вторгнення, розповіла  Терену Жанна. 

Авторка проєкту “Свідок війни” Жанна Деркач

Спочатку ми відклали цю ідею на пізніше. Я навчаюся на 4-му курсі педуніверситету на спеціальності “Журналістика”. І от на одній з пар я отримала завдання зробити проєкт пов‘язаний з подіями, які відбуваються в Україні. Тоді я зрозуміла, що це якраз нагода реалізувати задумане, - розповідає авторка проєкту.

Оскільки Жанна - майбутня журналістка, а Ігор володіє навичками відеозйомки та монтажу, весь  проєкт вони реалізовують самостійно. 

З героями вже знятих відео часто знайомилися на історичному факультеті педуніверситету, де від самого початку повномасштабної війни плетуть маскувальні сітки. Долучатися до роботи часто приходять і вимушені переселенці. 

Найбільша проблема, з якою зіштовхнулася у роботі знімальна група, пов’язана з психологічною стійкістю, адже дуже непросто спілкуватися з людьми, які пережили таку біду. 

Слухаючи їх, тілом постійно бігали “мурашки”, на очі наверталися сльози. Я знала, що буде важко, тому морально готувалася. Але мені було дуже гірко. Люди це все згадували з таким жахом, страхом та болем, показували фото своїх зруйнованих міст та будинків, - каже співрозмовниця. 

Будинок у Бучі після російської окупації

Люди, історії яких записала Жанна, говорили українською мовою, хоча до переїзду у Тернопіль спілкувалися лише російською. Перейти на українську - це був їх свідомий вибір.

За словами авторки проєкту, історії героїв її відео неможливо дивитися без сліз. Те, що пережили ці люди, іноді просто важко осягнути розумом.

Історія жінки з Бучі  для мене була найскладнішою. Я не могла під час розмови стримати сліз. Вона розповіла, що її син у свій День народження пішов до сусідки і не повернувся. Його застрелили російські солдати, - пригадує Жанна.

Історії свідків війни повинен чути весь світ, вважає Жанна Деркач. Адже ці люди пережили справжні жахіття, які зробили з ними російські солдати. 

Багато з нас не розуміють, що таке справжня війна. Вона  не торкнулась нас, тому чимало людей не сприймають теперішні події серйозно. Від свідків війни ми чуємо з перших вуст про масові вбивства та знищення цивільних будинків. Ці історії змушують задуматися над своїм життям. Варто бути вдячними за те, що маємо, наприклад, дім, їжу та сім‘ю, - зазначає співрозмовниця.

До слова, на фотографічному фронті працює тернополянка Міла Орлик. Вона робить безкоштовні патріотичні фотосесії для українок за кордоном. Також 15% доходів віддає ЗСУ. 

Також у Тернополі збирають кошти для музикантів, які воюють на фронті. Допомогу можна надіслати за реквізитами на сайті фонду Musicians Defend Ukraine. 

Фото Жанни Деркач