
14 вересня в історії Тернопільщини

Цього дня народилися:
Вітенко Олександр (1893, м. Кременець — 16. 12. 1973, там само) — краєзнавець, фольклорист. Волосний писар Великобережецької волості.
Іван Вітишин (позивний «Тесть»; 1976, с. Велика Лука, Терн. району — 20 січня 2015, новий термінал аеропорту Донецька) — український військовик, старший сержант 80-ї окремої аеромобільної бригади. Поранений орієнтовно 19 січня 2015 у новому терміналі аеропорту Донецька, помер 20 січня (в ніч на 21-е). Вже відходячи у кращий світ, тримав у руках іконку та фотографію дітей. Рідні Івана впізнали його на фото загиблих у терміналі українських героїв, які оприлюднили російські бойовики 22 січня.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Орден «Народний Герой України» (2016)
«За службу Україні», відзнака голови Тернопільської обласної державної адміністрації (2016).
![]()
Висоцький Зеновій (1954, с. Чумалі Збаразького району) – журналіст, громадсько-політичний діяч. Член НСЖУ. Автор публікацій у ЗМІ.
Вовк Ярослав (1947, с. Сільце, нині Підгаєцького району) – педагог, громадський діяч, директор ТЗОШ №27.

Воронич Нестор (1889, с. Товсте, нині Гусятинського району — 14. 09. 1965, м. Тернопіль) — лікар, громадський діяч. Автор багатьох наукових статей у медичних журналах Австрії, Німеччини, Польщі та СРСР
Гетьман Михайло (1893, Зборівщина — 02. 02.1981, м. Торонто, Канада) — журналіст, громадський діяч, художник. Під час 1-ї світової війни воював в УСС. Від 1926 — в Канаді.
Конрад Володимир (1908, м. Тернопіль – 07. 07. 2009, м. Іннсбрук, Австрія) —лікар, громадський діяч. Доктор медичних наук (1952). Член Австрійського лікарського товариства.

Копачук Віктор (1960, м. Кременець) — спортсмен, господарник. Майстер спорту СРСР із санного спорту

Косовська-Добрянська Ярослава (1910, с. Івачів Горішній, нині Тернопільського району — 1999, м. Львів) — педагог, самодіяльна художниця. Авторка картин «Наша хата», «Над Серетом», «Йдуть жнива».
Кузів Оксана (з дому — Золотогірська; 1946, с. Пробіжна Чортківського району) — вчений у галузі медицини, громадська діячка. Доктор медичних наук (1996), професор (1995)

Кухаришин Микола (1898, с. Зубів Теребовлянського району — 28. 12. 1976, м. Монреаль, Канада) — лікар, громадський діяч, учасник національно-визвольних змагань.
Левінзон Ісаак (Іцхак) Бер (1788, м. Кременець — 15. 02. 1860, там само) — єврейський пропагандист-просвітитель. Дослідник талмуду та середньовічної єврейської писемності. Автор понад 20 праць.

Медвецький Михайло (псевда «Кременецький», «Вужик»; 1914, м. Кременець — 26. 04. 2005, там само) — діяч ОУН і УПА.
Міхаловський Казимир (Michalоwski Kazimierz; 1901, м. Тернопіль — 01. 01. 1981, м. Варшава, Польща) — вчений-археолог, єгиптолог, історик мистецтва, популяризатор знань про стародавній світ.
Симчишин Ігор (1965, м. Заліщики) – економіст, банкір, меценат. Автор публікацій у ЗМІ.
Шаварин Микола (літ.псевдо — Ю. Джура, М. Береза, М. Справедливий, С. Кованько; 1915, с. Качанівка, нині Підволочиського району – 17.08.2011, м. Тернопіль) — священник, теолог, публіцист.

Володимир Яницький (1975, м. Тернопіль — 22 листопада 2015, там само) — український військовик 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Працював начальником охорони на одному з підприємств в Тернополі. Призваний за мобілізацією в серпні 2014 року, з листопада перебував у зоні АТО, воював у районі с. Кримське, на 31-му блокпості траси «Бахмутка» на Луганщині. У серпні 2015 року був комісований за станом здоров'я. На Луганщині у Володимира почалися болі в шлунку, влітку 2015 року його з лінії фронту забрала «швидка» з кровотечею, діагностували рак шлунку 4-го ступеню. Перебував у лікарнях Харкова та Львова, де зробили операцію. Останній час був у 2-ій лікарні м. Тернопіль. Тернополяни допомагали родині грошима на дорогі препарати. 21 листопада Володимиру погіршало, в ніч на 22 листопада він помер. Похований на Микулинецькому кладовищі. Залишилися батьки, брат. 19 серпня 2016 року Тернопільська міська рада присвоїла звання «Почесний громадянин міста Тернополя» (посмертно).
Цей день в історії Тернопілля:
1924 року – римо-католицький архієпископ Болеслав Твардовський освятив наріжний камінь будівлі парафіяльного костелу св. Петра і Павла у Теребовлі. Храм було споруджено у стилі давніх римських християнських базилік за проектом А. Богуша.
1941 року – в Кременецькому повіті відбувся з’їзд керівників шкіл і вчителів. В до роботи були готові 174 школи, з них 139 початкових, 35 вищих початкових, гімназія та дві фахові середні: рільничо - лісова в Білокриниці та слюсарна у Вишнівці. Початок нового навчального року було заплановано на 22 вересня.
1941 року - у газеті «Кременецький вісник» було надруковано розпорядження рейхскомісара України Коха та гебітскомісара Кременця Міллера про заборону партій, товариств та зібрань: «Кременець і його 12 районів є німецьким комісаріатом. …зібрання союзів, партій або будь - яких політичних напрямів заборонені… Той, хто з осіб або груп самовільно виступає проти українського населення, а також спробує на нього односторонньо політично впливати, тим самим виступає проти влади окружного комісара і за це буде мати кару смерті або тюремне ув’язнення не менше 10 місяців».
1947 року – зіткнення ОУН з МВС у селі Городниця Гусятинського району Тернопільської області (знищені 2 військовослужбовці).
2000 року - Собор УАПЦ обрав предстоятелем Української Автокефальної Православної Церкви митрополита Тернопільського і Подільського Мефодія (Кудрякова).
Враховуючи значимість мобілізаційних органів на всіх рівнях, важливість їх організаційно-штатної, обліково-призовної та мобілізаційної роботи з комплектування військ особовим складом, а також вагомої участі в плануванні матеріально-технічного забезпечення основних мобілізаційних заходів, 22 серпня 2000 року міністром оборони України генералом Олександром Івановичем Кузьмуком було видано наказ «Про встановлення Дня мобілізаційного працівника».
Щорічною датою Дня мобілізаційного працівника в Україні стало 14 вересня.
Нагадаємо, що 12 вересня 1992 року, було створено Управління мобілізації і комплектування Головного штабу Збройних Сил України, а 14 вересня 1993 року це Управління було переформовано в Головне організаційно-мобілізаційне управління України.
Іменини сьогодні святкують Семен, Наталія, Марфа, Тетяна.


