16 вересня в історії Тернопільщини
Цього дня народилися:
Баран Руслан (1958, с. Великі Кусківці Лановецького району) – вчений-економіст, менеджер-фахівець летовищної справи, правник, краєзнавець, видавець, громадський діяч. Автор понад 60 наукових праць і навчальних посібників, статей у фахових збірниках, Тернопільському Енциклопедичному словнику.
баран
Бемко Володимир (1889, містечко Козова — 15. 08. 1965, м. Нью-Йорк, США) — правник, військовик, громадський діяч.
Володимир (в миру — Дідович Володимир Микитович; 1922, с. Матвіївці, нині Шумського району — 20. 01. 1990, м. Мюнхен, Німеччина, похов. у м. Бавнд-Брук, США) — релігійний діяч. Воював в УПА. Студіював теологію у Польщі.
Косар Михайло (1895, с. Купчинці, нині Козівського району — 01. 10. 1972, смт Козова) — громадський діяч. Воював в УСС.
Монастирський Зеновій (1919, с. Киданів, нині Бучацького району — 1992, там само) — релігійний діяч.
Осінчук Михайло (1890, с. Голошинці, нині Підволочиського району — 13. 02. 1969, м. Нью-Йорк, США) — художник. Автор портретів митрополита А. Шептицького, кардинала Й. Сліпого, князя Ярослава Осмомисла; дереворитів, екслібрисів, ілюстрацій до книжок
Похилий Олександр (1983, м. Тернопіль) – голова Тернопільської РДА.
Ратгаус Кароль (Rathaus Karol; 1895, м. Тернопіль — 21. 11. 1954, м. Нью-Йорк, США) — польський композитор, піаніст, педагог.
Сороколіт Іван (1977, смт Гусятин) – депутат Тернопільської міської ради, директор КП ТМР «Тернопіль Інтеравіа», підприємець.
Чопек Анна (1912, смт. Козова) – правник, адвокат. Громадянка США (1926). Автор спогадів та публікацій із правничої проблематики.
Цей день в історії Тернопілля:
1777 – у парафіяльній церкві с.Кулаківці Заліщицького району засяяла дивним світлом ікона Богородиці. Через деякий час по обличчю Пресвятої Богородиці покотилися рясні сльози. Таке незвичайне явище відбувалося з деякими перервами протягом трьох тижнів у присутності великого числа прихожан. Після короткої перерви сльози на обличчі Пресвятої Богородиці відновилися і тривали безперервно ще протягом 26 днів. 5 серпня 1779 р. за результатами роботи Духовної комісії Львівський, Галицький і Кам’янець-Подільський єпископ Лев (Шептицький) проголосив цю ікону чудотворною. Історія цієї реліквії така. Її написав у 1764 р. маляр Андрій із Вовківців над Дністром на замовлення мешканця с. Кулаківці Миколи Балабанюка. Селянин подарував її парафіяльній церкві. За рішенням церковної влади цей образ Пресвятої Богородиці на початку ХІХ ст. урочисто перенесли із дерев’яної церкви с.Кулаківці до нової мурованої церкви с. Городок, де вона знаходиться до сьогодні. Кулаківцівсько-Городоцька чудотворна ікона Пресвятої Богородиці прославилася численними чудами.
1848 – з невідомих причин храм в с. Устечко Кременецького району згорів.
До 16 вересня 1872 року через епідемію холери відкладено початок навчання в Тернопільській гімназії.
1901 - вища реальна школа отримує своє приміщення на вул.Стрілецькій в Тернополі.
1906 - Апостольська Столиця за понтифікату Папи Римського Пія Х видала Декрет, відповідно до якого ікону Кулаківцівсько-Городоцької Божої Матері було короновано, а церкві Архистратига Михаїла в с.Городок Заліщицького району, надано відпуст на Різдво Пресвятої Богородиці. Про це свідчать дари-воти, які прикрашають ікону.
1916 – на Диких Ланах на Бережанщині росіяни атакували турецький полк, але ситуацію виправили січові стрільці, відкинувши загарбників до річки Золотої Липи.
1931 – у Тернополі монастирська церква Успення Пресвятої Богородиці переходить в руки отців редемптористів.
1941 – У дистрикті Галичина завершилося проведення адміністративної реформи, в результаті якої територія Львівської, Дрогобицької, Тернопільської та Станіславської областей були поділені на повіти (крайзе) та староства (крайзгауптманшафтен).
1944 – на основі Постанови Раднаркому СРСР №1114 відновила свою роботу Тернопільська обласна бібліотека. Перебувала у м.Чорткові, яке на той час виконувало функції обласного центру, оскільки Тернопіль було вщент зруйновано.
1945 – під час більшовицької облави в селі Бурканів Теребовлянського району вбили двох чоловіків.
1947 - біля села Річиця Томашів Любінського повіту схоплений у криївці, куди кинули гранату зі снодійним газом, референт Служби Безпеки ОУН на Закерзонні, уродженець с.Криве Козівського району Петро Федорів, ( «Дальнич», «П'єр»). Сидів у Мокотовській тюрмі у Варшаві. Не пішов на співпрацю зі слідством і відмовився просити помилування. Страчений 11 квітня 1950р. Петру Федоріву («Дальничу») в рідному селі Криве на Тернопіллі споруджено пам'ятник.
1961 – Повідомлялося, що відбувся пленум Тернопільського обкому КП України, на якому першим секретарем обкому обрано Г.Шевчука.
1991 – почала роботу в телеефірі студія «ТV — 4» — товариство з обмеженою відповідальністю, регіональна мережева недержавна телекомпанія.
У нашій країні День винахідника і раціоналізаторасвяткують щороку в третю суботу вересня.
День винахідника і раціоналізатора заснував Президент України Леонід Данилович Кучма в 1994 р., в Києві, столиці нашої держави, Наказом від 19.08.1994 р. № 443/94. Це свято було встановлене для підтримки усіх раціоналізаторів і винахідників нашої країни.
Неможливо навіть уявити собі наш світ без винаходів. На що б було схоже наше життя, коли б не наполеглива праця винахідників? Саме завдяки кращим ідеям відбуваються великі звершення і зміни в нашому житті. Винахідники і раціоналізатори працюють на благо полегшення нашої повсякденності, на благо кращого, більш гармонійного життя для всіх нас. Завдяки цим людям величезними кроками йде вперед наука, покращується технологічна потужність нашої держави, формуються кращі умови для інноваційних технологій.
У нашій країні діє Закон, що охороняє право на винахід. Згідно з ним винахід є результатом інтелектуальної діяльності винахідника, абсолютно у будь-якій технології. Звідси витікає, що право володіння авторством винаходу належить людині, що створила його, і це правило строго захищається Конституцією України.
З року в рік, в третю суботу вересня, в Україні прийнято святкувати День фармацевта.
Це професійне свято встановив і дав йому статус державного і офіційного свята Президент України Леонід Кучма, Наказом N 1128/99 від 7.09.1999 р. в Києві.
День фармацевта був заснований для підтримки ініціативи нашого державного Міністерства охорони здоров`я і ще для того, щоб відмітити величезний вклад людей, які присвятили своє життя фармацевтичному терену, а значить, і охороні здоров`я нашого українського народу.
На сьогодні для виробництва різноманітних ліків найрізноманітніших напрямків виділена велика галузь української хімічної промисловості. Безупинно йде виробництво і препаратів для серця, і ліків для полегшення роботи шлунково-кишкового тракту, і вітамінів, і антибіотиків, і багатьох-багатьох інших препаратів.
16 вересня вважається Міжнародним днем охорони озонового шару. Це свято, яке звертає увагу всіх людей на одну з найважливіших глобальних проблем людства. З'явилося свято в 1994 році завдяки відповідним рішенням Генеральної Асамблеї ООН, яка таким чином увічнила в пам'яті людей підписання в Монреалі протоколу, який стосується речовин, що руйнують озоновий шар атмосфери. Саме 16 вересня 1987 року країни-учасниці Монреальського з'їзду зобов'язалися обмежити виробництво таких речовин. Серед 36 країн, що підписали протокол, була і Україна. Важливість цього питання полягає в збереженні тонкого газового щита навколо Землі, який захищає всіх нас від згубної сонячної радіації.
Це свято має свій девіз, який звучить так: «Збережи небо: захисти себе і озоновий шар». У цих словах переданo все те значення озонового шару атмосфери, який має цінувати людина. Вчені вважають, що озоновий шар стрімко зменшується, а це загрожує нашій планеті зникненням всього живого. Зараз нерідко можна почути про відкриття нових «озонових дірок». Першу з них виявили в 80-х роках над Антарктидою.
День пам'яті журналіста Георгія Гонгадзе
16 вересня журналісти у всіх регіонах України традиційно згадують Георгія Гонгадзе та інших журналістів, які загинули при виконанні своїх професійних обов'язків.
Іменини сьогодні святкують Василина, Петро, Домна, Юхим, Феоктист.
