Перша світова війна стала часом прориву в галузі артилерії, проте без точних розвідданих артобстріл навряд чи можна було вважати успішним. 

Сьогодні, пише на своїй сторінці у Facebook історик з Бережан Михайло Музичка, опираючись на фото військового аеростата біля села Вербів, поговоримо про повітряну розвідку Австро-Угорщини.

– Ми бачимо прив’язний змійковий аеростат моделі Parseval-Sigsfeld «Drachen», що у перекладі означає «дракон». Ці аеростати виділялися своєю масивністю та складались із основного мішка-циліндра й рульового мішка. Знизу аеростата містилася розвідувальна гондола-корзина, де працювали офіцери-розвідники. Зібрана інформація про коригування вогню чи пересування ворожих з’єднань передавалась через дротовий зв'язок від корзини до землі (на фото помітно слухавку у руках військовослужбовця), – пише Михайло Музичка.

За його словами, подібні аеростати були доволі важливі на полі бою, адже робоча висота моделі на фото орієнтовно 800 метрів при слабкому вітрі й сприятливій погоді.

На лінії фронту подібні пункти спостереження розташовували за 7-8 км від супротивника – як-не-як, враховувалась вразливість до обстрілів.

– «Дракон» на всі сто демонстрував свою необхідність при позиційних конфліктах, для передбачення маневрів ворожої армії. На землі за розрахунок висоти аеростата відповідав Windenwagen – шасі з лебідкою, – додає історик.

108140148_656672331587414_7122573417855659962_o (Copy)

108812876_656672314920749_5269295954153692534_o (Copy)

Фото з допису