Люди, які через війну опинилися в іншій країні, особливо потребують спілкування та підтримки. Знайти впевненість в собі, подолати страхи, справитися з емоціями, підняти самооцінку – з цим їм допомагає психологиня і арт-терапевтка з Одеси Маргарита Мельник. Вона вже два з половиною роки живе у столиці Румунії Бухаресті, де намагається бути корисною для українців у такий складний час. Відтак проводить заняття з арт-терапії, тренінги та майстер-класи для жінок і дітей, які виїхали, рятуючись від війни. Також маючи ще й технічну освіту, дистанційно викладає у двох університетах в Україні. Спілкуємось з Маргаритою Мельник про те, як їй вдається триматися самій і допомагати іншим. 

Як розповідає жінка, до лютого 2022 року вона жила щасливим життям та мала багато планів на майбутнє. Хоча звісно відчуття тривоги ширилося ще з 2014 року, і на душі було неспокійно. Але лише від думки, що можна все втратити, була ще більша жага до життя. 

24 лютого я запам'ятаю на все життя. Коли о 5 ранку зайшла у фейсбук і прочитала, що відбувається, я як обійняла тоді дитину, то таке враження, що так й залишилась в цій позиції – я досі не можу вирівнятись. Тиждень ми майже не спали, було дуже страшно. Аж через два тижні почали виходити на вулицю. І я пам'ятаю день народження сина 19 березня, коли був шматочок вафельного тістечка і свічечка замість святкового торта. Тоді як кожного року ми старались організувати свято. 

Хотіла бути корисною 

Задля безпеки та спокою сина, який просто перестав спати через вибухи та звуки повітряної тривоги, Маргарита вирішила виїхати за кордон. Обрала Румунію, тому що це близько додому. Адаптовуючись у новій країні, почала шукати цікаві заняття для дитини і так потрапила в румунський освітній центр  Zi de BINE в Бухаресті. Це неприбуткова громадська організація, де на той момент проводили безкоштовні заняття для українських дітей – танці, арт-терапію, малювання.

Арт-терапія для дітей

Я підійшла до адміністраторки, щоб подякувати і спитала, чи є тут волонтерська спільнота. Розповіла, що я психологиня, авторка трансформаційних ігор, метафоричних карт і хотіла б бути чимось корисною. Це було в квітні 2023 року. Вона сказала, що це дуже цікаво і запропонувала написати на електронну адресу організації. І через місяць я отримала лист від керівництва.  Вони якраз шукали психологиню для роботи з дітьми. А в мене психологічна освіта і я дуже люблю дітей. І я вирішила спробувати. Провела два заняття, і наступна реєстрація у мене була закрита буквально за 5 хвилин, – отже дітям сподобалося! – пригадує Маргарита. 

Спершу вона місяць часу вела по два заняття в тиждень,  в липні – уже по три. Потім виявилося, що є дуже багато підлітків охочих з нею працювати, і вже було 4 заняття в тиждень. А згодом вийшло до 9 годин на тиждень. Потім розвиваючі заняття з дітьми переросли ще в заняття на кшталт дитячої йоги. 

У нас була одна дівчинка і поки вона займалася у мене, її мама була на йозі. І коли закінчилося заняття, дівчинка почала капризувати і просити: “Хочу йогу”. І я вирішила, а чому б не проводити заняття для дітей з додаванням нейро-вправ на баланс тіла. І з червня 2024 року ми почали займатися ще й йогою, – розповідає психологиня. 

На тренінгах для підлітків вона працює з емоціями, страхами, агресією, самооцінкою.

У час онлайну та штучного інтелекту, дуже важлива комунікація. Її ми розвиваємо за допомогою ігротерапії в тому числі. Вміння програвати  – це важливо, бо це не про “все пропало”. Діти грали парами, той виграв, той програв, і я пояснювала їм, що це не так і страшно. Наводила приклади, скільки разів чемпіони програвали і що це нормально, – розповідає Маргарита Мельник. 

Іноді вона проводить заняття для дорослих віком 60+ із румунської спільноти. Після участі у фестивалі Balkanik з майстер-класами по тістопластиці та лялькотерапії їй надійшла пропозиція провести подібні заняття для румунських дітей в одній із румунських after school.

Заняття допомагають змінити життя 

Психологиня наголошує: зараз дуже важливо мріяти, сенси нас витягують. Це вона говорить як дітям, так і дорослим. Відтак учасникам своїх занять пропонує намалювати свою мрію.

Тому що багато хто відкладає: “потім-потім, не на часі”, а виявляється, люди просто забувають як мріяти.  Які у вас були мрії в 8-9 років? У мене наприклад, якась лялька Барбі. А наші діти, в яких війна вкрала життя, кажуть: “Я хочу багато грошей”. Запитую: “Для чого?” “ А для того, щоб викупити росію і закінчилась війна”. Під час перших двох місяців моєї роботи було дуже важко, тому що менші - це одне, а підлітки “вивантажували” таке… Приміром, малюнок на тему “Моє майбутнє”: чорна діра з полум’ям чи янгол-охоронець  з перебитими крилами…

У останні півтора року Маргарита Мельник проводить також заняття для дорослих. Це українські жінки різних професій, з різними життєвими досвідами. Одні пережили втрату чи полон рідних, евакуацію, інші – намагаються долати труднощі, починати все з нуля на новому місці. Теми занять різні – це робота з травмою, ілюзіями, агресією, підвищенням самооцінки. Психологиня з учасницями обговорюють різні ситуації та проблеми, шукають шляхи їх вирішення, разом малюють мрії. Адже слова закріплені малюнком, допомагають йти до цілі. Відтак хтось реалізовує себе у б’юті сфері, хтось починає займатися хенд-мейдом, що дозволяє відволіктися від тривожних думок і навіть мати невеликий підробіток. Психологиня пригадує одну з історій, коли участь у її групах допомогла жінці налагодити своє життя. 

Вона з Миколаєва переїхала в Бухарест, двоє дітей, важка робота на хлібзаводі, проблеми з квартирою, розлучення з чоловіком, назад додому не повернутися. Ми працювали в групах, бо тоді люди починають говорити, і це в багатьох відгукується. Жінка розуміє, що вона не одна, тому групова терапія дуже важлива. Розставили пріоритети, відтак вибудувалось бачення і знайшлись можливості. І вона знайшла роботу  піар-менеджерки за своїм фахом. Для дітей знайшла дитсадок в українській спільноті. У неї покращилися відносини з дітьми, вона налагодила спілкування з собою і незважаючи на складні життєві обставини, знайшла сили для того, щоб побудувати тут більш-менш стабільне життя. 

Психологиня разом із учасницями своїх занять обговорюють різні ситуації та проблеми, шукають шляхи їх вирішення, разом малюють мрії. Адже слова закріплені малюнком, допомагають йти до цілі

Маргарита Мельник дякує Румунії за все, що ця країна робить для українських людей, які виїхали через війну. Тут вона відчуває підтримку і це дуже важливо, адже тут є всі базові потреби, які забрала в українців війна. Однак жінка мріє про якнайшвидшу перемогу та повернення додому. 

Я хочу додому, я не планую тут залишатися. Я розумію, що багато чого змінилося, і люди змінилися. Але я себе зберегла і виїхала для того, щоб мати ресурс для повернення. Тут здобула чималий досвід зростання і я знаю, що можу бути корисною вдома. Я навіть не хочу думати, що я не зможу повернутись в рідну Україну.  Я розумію, що перед світанком завжди дуже темно, тому треба вірити, бо віра – це дуже крута енергія, хоч її і не видно, – говорить вона. 

Маргарита Мельник наразі не знає, яким чином продовжуватиме свою роботу, адже освітній центр, де працює, отримував фінансування лише до квітня. Далі вона планує проводити свої заняття на платній основі, або взяти невелику паузу на відпочинок чи продовжити приватну  практику онлайн. 

Читайте також: «Найголовніше, що мої знання зі мною»: історія української флористки, яка розпочала власну справу в Бухаресті.

 “Я вірю, що мені вистачить сил рухатись вперед”: як українка шиє ексклюзивний дитячий одяг в Румунії.

“Ось уже три роки як ми не дома”: історія української підприємиці, яка починала життя спочатку в іншій країні.

Матеріал створений за участю CFI, Agence française de développement médias, як частина Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції.

Фото Євгенії Цебрій та з архіву Маргарити Мельник