«Давай уже після свят!» - таку фразу часто можна почути вже у середині грудня. Новорічно-різдвяна атмосфера налаштовує на відпочинок, проте паузи тривалістю у місяць-два щодо навчання погано впливають на дітей, зокрема, вони можуть вимагати таких пауз регулярно і дедалі частіше. Тернополянам слід вигадати цікаві способи не сповільнювати темпи вже у грудні, а з січня не затримуватись у святковій атмосфері протягом всього місяця, а починати працювати ще енергійніше.

Для досягнення цілей потрібні зусилля, тому нема причин засмучуватись через відсутність наприкінці року вагомих результатів у навчанні дітей чи у діяльності батьків. Це лише означає, що не було докладено максимум зусиль у правильному напрямку. Тож святковий час вихідних днів та канікул – найкращий період для планування кроків щодо реалізації цілей. Це не обов’язково мають бути нові мрії, можливо, роками через неправильний шлях до результату нереалізованими залишаються старі. Не варто їх покидати, адже швидше всього це і є саме ваші заняття. Найкраще, це будувати цілі на основі пріорітетів. Часто можна скласти графік і старанно слідувати йому, не помічаючи, що є момент, коли заради основного треба залишити усі інші ланки. Також інколи головна діяльність має паузу, тоді краще не починати надмірно релаксувати чи нарікати, а переходити до заняття з пріоритетом №2.

Є відмінний спосіб, який допомагає не засмучуватися, якщо мета НЕ досягнута – ставити одну мету в трьох варіантах, пише happymonday.ua.

-Мінімальна: реальна мета, в якій немає ніякого виклику і якої ви 100% досягнете.

-Реальна: мета, якої ви також досягнете, але для цього необхідно все ж докласти певних зусиль.

-Максимальна: мета з викликом, яка допоможе вашому розвитку. Щоб її досягти, вам належить зробити щось нове і отримати новий для себе результат.

Такий спосіб відмінно страхує від розчарувань і браку енергії. Як би не складалися справи, все одно виконаються мінімальні цілі.

Коли розібрались із собою, можна спробувати скласти цілі з дітьми. Взяти кольоровий папір, клеїти фото чи писати цілі на паперових іграшках для ялинки.  Це можна робити на іноземній мові, одразу практикуючи з дітьми нові слова. Також варто до самого святкування підтримувати навчальний процес учнів, а згодом повертати зацікавлення до науки, не роблячи післясвяткової поблажки. Щоб дитина втягувалась в такий процес, потрібно правильно її мотивувати до навчання.

Як наголошують на osvitoria.media, учні не можуть хотіти вчити математику чи англійську тільки тому, що це ж математика та англійська. Тому треба пояснювати загальні мотиви і давати відповідь на запитання «Чому я вчуся?».

Є певні неправильні способи мотивації, які не ведуть до довготривалої успішності:

-Мотивація, спрямована на власне его — так звані mastery goals — також не є ефективною. Якщо дитина хоче вчитися, щоб стати найкращим математиком світу або найкращим бізнесменом, це нетривала мотивація. Те саме стосується мотивації вчитися, щоб вступити до університету. Це може працювати в останні роки навчання, але глобально не впливає на успішність.

- Поверхнева мотивація - один з найсильніших факторів, що негативно впливають на успішність дітей. Це спринт на коротку дистанцію, коли батьки ставлять завдання перед дитиною і вчителем: буде результат — поїдеш у подорож, досягнеш цього — купимо айфон. Здається, ніби дитина вмотивована. Але це працює дуже недовго і руйнує внутрішню природну мотивацію дитини.

Не секрет, що найкращий спосіб - це власний приклад. Дорослі часто навіть не уявляють, як діти вміють усе зчитувати. Тому ефективна робота батьків – найкраща мотивація успішності дітей. Окрім того, діти потребують безумовної любові, тоді вони не будуть занадто хвилюватись перед новим і робити це фанатично. Хвалити дитину слід не лише у випадку досягнень. Також під час проведення з дитиною часу за навчанням і не  тільки потрібно робити акцент на розвиток критичного мислення за допомогою поставлених питань, а не лише монологу із подачею інформації. Вчитель теж може не розповідати дітям, що станеться, якщо він кине камінь з висоти. Натомість він запитує: чи впаде камінь, якщо я кину його? А якщо я кину м’яч? А повітряну кульку? Тобто, це метод запитування про все, що нам здається і так зрозумілим. Він змінює ментальні установки і запрошує дітей до критичного мислення, звертає увагу освітня експертка Ірена Пранскевічуте.

Окрім того, негативно впливає на успішність часта зміна шкіл, що полюбляють робити батьки у пошуку найкращого середовища для дітей.

Як описує співавторка школи DEC life school Світлана Залужна, є приклади, коли в дітей за 3 роки вже шоста школа. Батьки шукають найкращі варіанти, але в дитини не виникає бажання будувати тривалі стосунки з однолітками, бо вона розуміє, що за пів року піде в іншу школу. Мотивація до навчання тоді взагалі зникає, бо учень знає - це не на довго. Прикро, що батьки в такій ситуації вважають, що це знову погана школа, тоді як насправді причина криється в цьому безкінечному пошуку ідеальної школи.

І найголовніше, що слід пам’ятати батькам: дитині потрібні її помилки. Це інструмент перегляду дій і вдосконалення себе. Але якщо цього не розуміють батьки, дитина підсвідомо після помилки починає впадати в фрустрацію і не рухатись далі. Батьки тоді нарікають на неуспішність дитини, на те, що вона така була створена і це їхнє випробування в житті. Та насправді у такому випадку найчастіше причина у нерозумінні елементарних норм виховання дітей та психології дитячого розвитку, а також елементів навчального процесу. Про помилки дітей детальніше читайте на «Терені» згодом.

Фото з відкритих джерел