Кам’яне диво у Зарваниці постане вже цієї неділі (фоторепортаж)
У Зарваниці завершується Перший Всеукраїнський скульптурний симпозіум «Навіки Богу».
Майже три тижні у Зарваницькому духовному центрі відомі в Україні та світі митці працюють над створенням сакральних скульптур із каменю.
Перед завершальним етапом роботи кореспондент ТЕРЕНу зустрівся із скульпторами і поцікавився у них, що саме вже найближчої неділі зможуть побачити паломники, які прийдуть до Зарваниці.
Наприклад, заслужений художник України, тернопільський скульптор Роман Вільгушинський завершує скульптур-образ Ангела, який буде встановлений у Зарваниці біля водойми. А ось скульптор Богдан Гладкий, викладач Прикарпатського університету створює композицію «Христос – Добрий Пастир».
- Сам камінь «підказав», що можна реалізувати цей задум. Вирішив таку річ зробити, дещо багатопланову. Мотив відомий – пастир, вівці та ягнятко, але його у скульптурі не бачив, тому вирішив втілити саме такий задум. На симпозіумах та пленерах переважно працюю з гранітом. Але цей вапняк дуже підходить для садово-паркової скульптури, з часом він твердне і добре виглядає. Свого часу реставрував у Бучачі на ратуші скульптури Пінзеля, то там теж з вапняка вони зроблені, століттями простояли. Правда, цей матеріал вимагає узагальнень, бо дрібні деталі важче зробити, камінь дещо крихкий. Але працював і з бронзою, гранітом, мармуром, і, з алебастром, деревом, і з вапняком теж, - розповів митець.
Василь Карий, скульптор, викладач Підгаєцької художньої школи народних ремесел створює композицію під назвою «Анна Ярославна – королева Франції».
- Це у такому візантійському дусі роблю. Бачите, одяг, стилізоване обличчя. Тут кельтський хрест, який споріднений і для Франції, і для Ірландії, і для України. Тарас Шевченко у своїх художніх роботах зображав козацькі могили із кельтським хрестом. Такий елемент нашої спорідненості з Європою. А сама Анна Ярославна у руках триматиме храм, адже вона багато храмів будувала у Франції, - каже молодий, талановитий скульптор.
Знаний в Україні скульптор, заслужений діяч мистецтв Володимир Шолудько обрав тему боротьби Добра і Зла.
- За основу взяв образ Юрія Змієборця, християнського воїна, який перемагає зло. А оскільки зараз у нашій така ситуація, що зло уособлюється у нашому сусідові – Росії, то я якраз обрав відповідну форму, елемент, який нагадує російський герб – двоглавий орел, одна голова якого вже відбита, а інша ще тримається поки що. Але це буде недовго. Композиція має бути дещо драматичною, зрештою, побачите згодом, що вийде, - каже Володимир Шолудько.
- З каменем працюю понад 30 років в і одразу побачив, що з цієї брили можна зробити жінку, яка схиляється перед Ісусом, вона дає Спасителю напитися, а він її благословляє, і воду. А вода ніби б’є з отвору, у цьому навіть є певна інтрига, та й отвір додає об’ємності у такій композиції. Ще роблю композицію «Трійця», - розповів учасник симпозіуму, народний художник України, лауреат Шевченківської премії Ярослав Мотика.
Скульптор Богдан Фреїв, з Долини на Івано-Франківщині, свою роботу назвав «Несу свій Хрест».
- Символічна назва, бо з кожен з нас несе свій хрест долі. Буде фігура подорожника. Можливо, це навіть й Ісус Христос, який несе хрест, несе дорогою життя, - додав скульптор.
Скульптора з Тернополя Богдана Гірного на створення композиції наштовхнула пісня про Зарваницьку Божу Матір, що йде через поле.
- Ото я і створюю таку композицію. Богородицю зображаю так, що вона ніби і в небесах і на землі. Вона поєднує їх і всіх людей у молитвах, - каже Богдан Гірний.
Оригінально підійшов до здійснення свого творчого задуму і керівник симпозіуму, заслужений художник України, скульптор Микола Шевчук.
- Скажу, що отець Миколай Медюх священик собору Зарваницької Божої Матері дуже хотів, щоб тут був образ Святого Миколая. Та й зрештою, мені і самому приємно та легко на душі, що я своєю працею зможу віддячити своєму покровителю – Святому Миколаю, який дійсно мене не раз в дорозі оберігає і благословляє на труди і творчі починання, - каже митець. - Тому скульптура Святого Миколая у Марійському духовному центрі – досить доречна.
Адже сюди йдуть подорожуючі зі всього світу, а він є покровителем усіх подорожуючих. Тому, однозначно, він тут повинен бути. Отож, отець Миколай запропонував, щоб у руках Святого Миколая була карта України із позначкою «Зарваниця». Ця ідея мені теж сподобалася, але такий задум я дещо глибше розвинув. Створюю тут символи України – вербу, мальви і калину, а назва композиції «Калинова Всеукраїнська проща» під покровом Святого Миколая. Є тут і образ козацької чайки, на вітрилах якої напис із відомої пісеньки «А хто, хто Миколая любить…» У перші дні, коли нам було особливо важко на початках, над нами літав високо у небі ясний сокіл, як дух наших предків, які напевно, були би дуже втішені тим, що ми тут робимо. Тому ми вдячні і Богу, і Небу, і благословенню Патріарха Святослава Шевчука та владики Василія Семенка. Вдячні і нашим меценатам, зокрема, керівнику компанії «Лан» Мирославу Лобоцькому, який перейнявся нашою спільною ідеєю і взяв на себе левову частку витрат з організації цьогорічного скульптурного симпозіуму «Навіки Богу», - сказав Микола Шевчук.
У неділю в Зарваниці відбудеться подячна Служба Божа за участю високого духовенства, на якій будуть присутні учасники симпозіуму. Згодом, після освячення створених митцям скульптур на сакральну тематику, через деякий час вони будуть встановлені у різних куточках Марійського духовного центру у Зарваниці.
Фото автора