Як уже повідомляв «ТЕРЕН» у Тернополі триває розширене засідання Державної казначейської служби України.

Модрина – як символ непорушної дружби ТАНГу і Держказначейства

 Сімнадцять автобусів стоять біля головного корпусу Тернопільського національного економічного університету. З них виходять святково одягнуті пасажири. Дехто має у руках таблички із написами – «Львівська область», «Житомирщина» і назви решти областей. До речі, серед них є і Донецька та Луганська. 

  Ректор ТНЕУ, доктор економічних наук, професор Ігор Крисоватий з квітами зустрічає Голову Державної казначейської служби України Тетяну Слюз.

- Дванадцять років діє угода між Державною казначейською службою України і ТНЕУ щодо вироблення спільних стратегічних орієнтирів з подальшої розбудови Державної казначейської служби,  підвищення кваліфікації, навчальних та наукових програм. Зрозуміло, що в сьогоднішній динамічний час без науки неможливо рухатися. Інформаційні технології, глобальні процеси, децентралізація, диверсифікація державного управління, все це засвідчує, що потрібне наукове підґрунтя для трансформації. За останні роки в стінах Тернопільського національного економічного університету пройшли перепідготовку понад 1900 казначеїв з різних областей України. Упевнений, що така співпраця продовжуватиметься, - каже ректор.

Тетяна Слюз, статна, миловидна жінка  у вишиваній сукні йде разом із очільником вишу повз центральний корпус. Там – заздалегідь викопана ямка, стоїть відро з водою, дві лопати. Поруч – саджанець модрини.

- Модрина – це символ сили, а ви, пані Тетяно, сильна жінка, то на знак Вашого приїзду у наш вуз пропоную спільно посадити дерево на алеї почесних гостей ТНЕУ, - каже Андрій Крисоватий.

Пані Тетяна береться за лопату і вправно закидує землею коріння деревця, яке підтримує ректор. За хвильку підлите водою дерево стоїть на виділеному йому місці. Дує вітер, дерево хилиться.

Почесна варта із двох вояків чомусь незворушно стоїть біля щойно посадженої модрини, яка ось-ось може впасти. Підбігає хтось із технічного персоналу і притримує деревце, потім ще один чоловік утрамбовує землю біля дерева і йому таки вдається вистояти попри наступні пориви вітру.

Про Пенсійний фонд-боржник

Журналісти оточують високу гостю та очільника ТНЕУ.

Голова Державної казначейської служби України Тетяна Слюз розповідає, що проплата усіх клієнтів проводиться ритмічно.

- Вчасно проводимо оплату усіх платіжних доручень наших клієнтів – розпорядників та одержувачів бюджетних коштів. А в нас їх на обліку понад 77 тисяч. Робимо усе для того, щоб робота казначейства була ефективнішою, що, зрозуміло, полегшить розрахунки з нашими клієнтами, - каже пані Тетяна.

Торкнулася очільник казначейства і проблем з Пенсійним фондом.

- Нині заборгованість Пенсійного фонду України перед єдиним казначейським рахунком сягає біля 50 млрд грн. Пенсійний фонд України є дотаційним. Власного ресурсу для виплати пенсій Пенсійному фонду не вистачає. Кошти для виплати щомісячної пенсії сягають в державі біля 21 млрд. грн. Так ось, єдиного соціального внеску вистачає на 50-60 відсотків. Решту дотує держава, тому що саме держава взяла на себе повноваження щодо виплат песній, - сказала Тетяна Слюз.

За її словами, одним із джерел попонення ресурсів Пенсійного фонду є бюджетна програма,  яка передбачена Законом «Про державний бюджет».

-  Йдеться про покриття дефіциту Пенсійного фонду України, але все одно є «дірка». І тут на допомогу приходить єдиний казначейський рахунок. Тобто, коли у Пенсійному фонді виникають тичасові касові розриви, коли виникає ризик несвоєчасної виплати пенсій, а ми цього допустити не можемо, тоді ми надаємо позички. Цього року ми таких позичок не надавали. А от в попередні роки вони були, - каже керівник відомства.

Тетяна Слюз, розповілала, що нині на єдиному казначейському рахунку закумульовано 12,3 млрд. грн. Минулого року сума була іншою, були періоди, коли облікувалося 47-49 млрд. грн. Але на таку ситуацію впливає багато чинників, і, основний з них -  події на сході України. 

Головний біль Держказначейства - виконання судових рішень

Голова Державної казначейської служби України Тетяна Слюз вважає, що виконання деяких судових рішень дуже утруднює роботу відомства.

- Виконання судових рішень - це наш біль. Особливо, у тих областях, де є потужний масив таких документів. Йдеться, передусім, про Житомирську, Київську, Рівненську області, які займають тут чи не найбільшу питому вагу. Нині в наші єдиній базі даних перебуває на контролі майже 125 тис. судових рішень на 2.5 млрд. гривень. А в бюджеті на це передбачено трохи більше 144 млн. грн., - підкреслила Тетяна Слюз.

За її словами, десятки тисяч виконавчих листів спричиняють затримку процесу виконання рішень суду. Такій ситуації сприяє й те, що вердикти судів часто не мають конкретики. Так, замість того, щоб у рішенні написати, що з певного рахунку громадянину належить стягнути конкретну суму, судді пишуть узагальнено, про «забезпечення пенсії» позивачу. А такі рішення важко реалізувати. Звідси – невдоволення у сотень і тисяч людей, яким урізали пенсії, забрали пільги, різні види соціальних допомог.

Курс – на новітні технології

За словами Тетяна Слюз, серед головних завдань органів казначейства – розвиток та поліпшення інформаційних технологій.

- Ми повинні мати потужну методологічну базу, сучасні інформаційні технології. Тут взаємодіємо із нашими закордонними партнерами, ми є членом Міжнародної організації казначеїв «АІСТ», обмінюємось досвідом роботи з зарубіжними казначействами, - каже керівник Держказначейства України.

     Тетяна Слюз також розповіла, що задля спрощення та оптимізації взаємодії розпорядників та одержувачів бюджетних коштів в процесі обслуговування в органах казначейства прийнято рішення про запровадження електронної форми обслуговування клієнтів з використанням надійних засобів електронного цифрового підпису та сучасних інтернет-технологій. Саме тому в Державній казначейській службі України створено програмно-технічний комплекс «Клієнт казначейства - Казначейство».

Особливістю цієї системи є те, що клієнт взаємодіє з Державною казначейською службою України за допомогою мережі Інтернет.

Використовуючи систему дистанційного обслуговування, клієнти можуть здійснювати свої операції в електронному вигляді безпосередньо зі свого робочого місця.

Розгортання системи віддаленого доступу клієнтів Казначейства України через систему «Клієнт казначейства - Казначейство» має певні переваги. Передусім, йдеться про пришвидшення проходження платіжних доручень, спрощення обслуговування розпорядників бюджетних коштів отримання клієнтами можливості в режимі реального часу відстежувати стан рахунків, відкритих в територіальних органах Державної казначейської служби України. Також система пришвидшує проходження платежів, отримання виписок за рахунками, що значно економить час

   Після засідання розширеної колегії Державної казначейської служби України її понад 700 учасників сіли в автобуси і поїхали до  Зарваниці. Там вони взяли участь у літургії, пройшли хресною дорогою,  вклонилися святині – іконі Зарваницької Божої Матері.

Олег СНІТОВСЬКИЙ

Фото автора