«Медицина - наука точна: життя, здоров'я і гроші не повертає». Цей популярний нині анекдот дійсно був би дотепним, якби ми могли з нього сміятися. Наразі ж, більшості від такої правди хочеться плакати…

Про найболючіші точки медичної галузі на Тернопіллі «Терен» спілкувався із керівником департаменту охорони здоров'я Тернопільської ОДА Володимиром Курилом. На думку фахівця, незавершена реформа галузі охорони здоров’я завдає нині великої шкоди як медикам, так і пацієнтам. Принаймні, на теренах Тернопілля вона «оголила» такі гострі проблеми, яких раніше і близько не було.

«Реформа має включати два моменти»

- Світовий досвід доводить: 800 випадків захворювань мають реєструватися і лікуватися на рівні сімейного лікаря, - розповідає Володимир Курило. – А ми маємо 1200 жителів на одного лікаря у сільській місцевості і 1500 – у містах… Коли ми говоримо про реформу, то у нашій уяві вибудовуються лише адміністративні зміни. Ні! Реформа має включати два моменти: адміністративний і, головне, економічний. В ідеалі – 50/50. Лише тоді зміни підуть…

Коли починають говорити про реорганізацію чи ліквідацію медичних закладів, це багатьох обурює. Однак на думку пана Курила, лікувальний заклад існує не для того, щоб там хворий лежав. Це місце, де хворого повинні вилікувати. Саме так є в усьому світі. А для того, аби наші медичні заклади також могли надавати якісну медичну допомогу, потрібні кардинальні зміни.

- Чим можна виправдати функціонування медичного закладу, де впродовж півріччя зробили два хірургічних втручання? Постає питання: чи матиме пацієнт бажання оперуватись в такому відділенні? – запитує медик. – Відтак, подібні стаціонарні відділення фактично виконують не медичну, а соціальну функцію. А нам потрібен максимальний баланс між кількістю ліжок різного профілю і забезпеченням населення області максимально якісною і доступною стаціонарною медичною допомогою.

«Координувати роботу бригад швидкої допомоги неможливо»

Про те, що проблеми в галузі охорони здоров’я Тернопільщини серйозні, свідчать факти і цифри. Так, у першому півріччі цього року у краї впала народжуваність, натомість зросла кількість дітей-інвалідів. Уперше за багато років виявили активну форму туберкульозу у дітей із Чортківського району. Побільшало і носіїв ВІЛ-інфекції і СНІД. Лише у першому півріччі цього року зареєстрували 14 нових хворих на СНІД. Також зафіксували 40 носіїв ВІЛ-інфекції. Страшну недугу вже виявляли у 13 районах області, а також в обласному центрі.

- Ефект від реформи можна отримати лише тоді, коли вона має початок і закінчення. Адже лише тоді можна говорити про якийсь кінцевий результат, - каже пан Курило. – Здобутком реформи у медицині, як на мене, мало б стати поліпшення рівня надання медичної допомоги кожному пацієнту. Однак наразі маємо те, що маємо…

Чиновник проілюстрував половинчастість рішень влади на прикладі реформи служби швидкої медичної допомоги. Насправді, мета була благородна – краще надавати екстрену медичну допомогу усім пацієнтам, де вони не проживали б. Для цього із державного бюджету Тернопілля на медикаменти має отримати субвенцію у розмірі 3,5 млн грн. Централізовану закупівлю нових реанімобілів Володимир Курило також розцінює як позитив. Але такі значні вливання у службу екстреної допомоги очікуваного ефекту не дають. Усе тому, що реформу розпочали, але не завершили, наголошує він.

- На Тернопіллі досі немає централізованої диспетчерської, - пояснює співрозмовник. – Тож ефективно координувати роботу бригад швидкої допомоги неможливо. Відповідно, не вдається і належно контролювати роботу медиків.

«Вимоги встановили, а умов не створили»

Володимир Курило свого часу 15 років працював заступником головного лікаря з лікувальної частини. Він пригадує, що в кінці кожного дня чітко реєстрували: куди виїжджала швидка, яку допомогу вона надавала пацієнтам. Натомість тепер централізація є, а належного контролю за кожною бригадою немає.

- Більше того, держава ввела норматив – швидка до пацієнта повинна приїхати за 10-15 хвилин після виклику, - продовжує пан Курило. – Але постає питання: чи є нині підґрунтя для реалізації таких нормативів? На моє глибоке переконання – ні. Адже не тільки немає диспетчерської, відсутні й GPS-навігатори в машинах.

До того ж, є таке поняття як «дорожня ситуація», а стан доріг у нас плачевний. І що найбільш неприємно вражає: ставлення інших учасників дорожнього руху до бригад екстреної медичної допомоги. Якщо швидка з маячками і сиреною їде на виклик, то всі мали б її пропускати. Невже люди не розуміють: сьогодні лікарі поспішають до когось, а їм не дають дорогу, а завтра вони можуть так само не встигнути на виклик до родича того ж водія, який не пропускає швидку?

Головним болем залишається Перинатальний центр

Ліжок у лікарнях Тернопільщини більше, ніж  припадає на пацієнтів в інших регіонах України. Тож часто наші заклади охорони здоров’я, особливо у глибинці, - порожні. Через це дійсно необхідна оптимізація і реорганізація, вважає Володимир Курило. Проте він наголошує: закриватимуть лише ті установи, де дійсно бракує пацієнтів і необхідного оснащення. Причому медики самі повинні проявити ініціативу і державницький підхід, інакше змін на краще не буде.

- Оптимізація та реорганізація закладів охорони здоров’я, які є основними засадами модернізації мережі закладів охорони здоров’я – процес незворотній і необхідний, - наголошує головний медик краю.

До слова, Бережанський обласний дитячий гастроентерологічний санаторій через потребу економії уже попросив зменшити кількість ліжок наполовину. Таких же раціональних кроків Володимир Курило очікує від інших керівників медичних установ краю.

Перинатальний центр

- Моїм головним болем також залишається Перинатальний центр у Тернополі, - зітхаючи, додає Володимир Курило. – Найбільше як медик шкодую про те, що куплене за такі гроші оснащення простоює, а лікарі, лаборанти змушені працювати на застарілому, у неналежних умовах. Але ця проблема вимагає окремої розмови…

Віра ОЛЕКСАНДРОВИЧ.

Довідка. Днями стало відомо, що до кінця серпня у бюджет Тернопільщини надійдуть 32 млн. 610 тис. грн субвенції. Ці кошти підуть на реконструкцію існуючих будівель комунальної установи ТОР «Перинатальний центр Мати і дитина» (25 млн. грн.), завершення будівництва обласного архіву (5 млн. грн.), будівництва Зборівської школи (800 тис.грн.) і проекти з енергозбереження об’єктів соціальної сфери у Шумську (1 млн. грн.).