Оксана Семенчук: «Коли мені не вистачає квітів, я їх створюю» (фото)
Тернополянка Оксана Семенчук дуже любить квіти. Тому, коли їх не вистачає, творить красу сама. Цвіт із флористичної глини вплітає у віночки та букетики, він прикрашає обручі та шпильки.
Особливість виробів моєї співрозмовниці не тільки у натуралістичності, увазі до деталей, а й в тому, що Оксана особливо кохається у маленьких квітах. Тому її вироби часто прикрашають цвіт Петрового батога, деревія.
Поспілкувалася з Оксаною про її захоплення. Розпитала про його причинок, поцікавилася особливістю вивчення флори на дотик і дізналася, які квіти не варто вплітати у вінок.
- Спершу про початок. Чому вирішила виготовляти саме такі прикраси?
- Квіти я дуже люблю з дитинства. Моїм улюбленим заняттям було розглядати кожну квіточку — її пелюстки, тичинки; слідкувала, як бутон перетворюється у квітку.
Найособливіша пора року для мене – це весна. Щороку спостерігаю, що за чим росте. Спочатку з’являються маргаритки. На перших порах їхні пелюстки бувають рожевого кольору, потім біліють. Зазвичай все квітне поступово – нарциси, тюльпани, півонії, бузок. Кожна весна й кожне цвітіння відкриває мені щораз більше та більше, я заглиблююся у деталі.
А ось найважче мені восени, коли відходить золота осінь, навколо все сіре. Тоді страшенно не вистачає квітів. Хоча вдома у мене багато вазонів, але вони починають квітнути приблизно в лютому. Пережити листопад мені було завжди найважче. Якось побачила віночки Ольги Троян. Спочатку не знала, ні як вони робляться, ні з чого, але зрозуміла: це те, що мені потрібно. Почала цікавитися, пробувати. І тепер, коли мені не вистачає квітів, я їх створюю.
— Які тобі найбільше подобаються?
— Люблю маленькі квіти. Особливо суцвіття бузини: у неї такі красиві деталі квіточок, неперевершений біло-молочний колір. Страшенно подобається деревій – і цвіт, і терпкий запах. Завжди приваблюють виразні квіти Петрового батога. Та й безліч інших польових та лісових — кожна рослина досконала та особлива. Зазвичай люди не помічають такі квітки через делікатність, приглушені кольори. Тому зажди фантазую, які красиві вони були б, коли мали б більший розмір — тоді на них звертали б увагу, а так залишаються непримітними.
— Які прикраси ти робиш і якими матеріалами користуєшся?
— Найбільше мені подобається робити прикраси на волосся – шпильки, віночки, обручі.
Квіти виготовляю із флористичної самозастигаючої глини. Вона подобається тим, що не потребує запікання. Звичайно, це трохи додає труднощів у роботі, зате виріб залишається таким, яким я його створила.
Мені подобається працювати з глиною. Головне відчути її – як швидко вона засихає, чи можна зробити пелюстку тоншою, чи не варто. Люблю сама підбирати кольори та експериментувати з відтінками – додаю до глини фарби.
Вона дозволяє працювати з деталями — кожну пелюсточку, листочок створюю вручну. Кожній надаю особливої форми, фактури — так, щоби квіти були максимально живими і кожна не схожа на іншу. Цвіт роблю з пам’яті. Не доводиться нічого вигадувати чи придумувати — природа настільки дивовижна, що все у ній ідеальне.
Квіти кріплю на гнучку основу, а потім заплітаю їх як вінок, продумуючи як вони гармоніюватимуть одна з одною за формою, кольором, розміром.
Увесь процес — це клопітка робота. Над великим пишним вінком можу працювати й місяць. Але така праця приносить мені радість. Сідаю за неї тільки з позитивними емоціями.
— Розкажи про те, що найчастіше обираються замовниці, і якому цвіту ти надаєш перевагу.
— Найбільше подобаються троянди, часто замовляють прикраси з піонами. Іноді просять вплести й квіти, котрі не використовували для віночків через символіку — чорнобривці, мак, мальву. Тому пояснюю замовницям символіку цих рослин, пропоную підібрати інші варіанти.
Мені ж найбільше до душі створювати маленькі квіточки. Вважаю, що прикраси з ними не перебирають увагу на себе, а підкреслюють природну красу.
Трапляється, для дівчаток замовляють віночки чи обручі з трояндами. Але ж тоді дивишся на яскраві троянди, а краса дівчинки губиться. Якщо є час та можливість, роблю замовлений віночок і такий, який, на мою думку, найбільше пасуватиме тій, яка його носитиме. Буває, забирають обидва.
— Тобто ти намагаєшся підібрати квіти для конкретної людини?
— Так. Знайомлюся із замовницями, або ж прошу описати чи вислати фото тієї, кому створюю прикрасу.
До речі, дуже часто, коли дивлюся на дівчат чи жінок, одразу ж виникає асоціація з квітами. Приміром, одна з подруг схожа на волошку, інша на ромашку… А ось чоловіки рідше викликають асоціації з квітами.
Анна ЗОЛОТНЮК
Фото надані Оксаною Семенчук
