Печера на Тернопільщині заінтригувала археологів новими загадками (фото)
Завершився ще один археологічний сезон у печері Вертеба, де розташований єдиний у світі підземний музей Трипільської культури.
Яким же були цьогорічні розкопки для шукачів давніх артефактів? Чим поповнилася археологічна скарбниця підземного музею, де жили трипільці? Які нові гіпотези розвитку Трипільської культури з’явилися після серії підземних експедицій? Відповіді на ці та інші запитання автор отримав під час розмови із істориком-археологом, керівником експедиції, директором Борщівського обласного краєзнавчого музею Михайлом Сохацьким.
Постіль для трипільця: тепло і зручно
– Михайле Петровичу, чим же вирізнявся цьогорічний археологічний сезон від попередніх?
– Передусім, скажу, що фактично з часу створення Борщівського музею, а це вже кілька десятків років, спелеологічні, археологічні експедиції до печери Вертеба, відкритої ще 195 років тому, тривають постійно. Бо це – своєрідний «клондайк» для науковців, істориків, етнографів, усіх, хто цікавиться цим феноменом – однієї із найдавніших культур нашої цивілізації – Трипільською культурою. Тож і цього року такі експедиції продовжилися.
Особливими елементом цьогорічних експедицій було те, що ми розпочали дослідження кількох великих підземних залів. І ось, коли опустилися на два метри від нинішнього горизонту долівки печери, то натрапили на дуже цікаві речі. Зокрема, виявлено трипільську лежанку біля стіни. Це місце було вимащено з глини і згодом випалено для міцності. Усередину такої лежанки, яка була своєрідною піччю, давні люди закладали шматки битої кераміки, розпалювали там вогнище і розпечена глина, нагріваючись, довго тримала тепло.
– А така «постіль» була характерною тільки для трипільців, які використовували печеру для проживання у печері?
– Ні, подібні специфічні лежанки трипільці робили і в наземних житлах, на поверхні. Ми у цьому переконувались не раз, розкопуючи залишки трипільських будівель.
«Заначка», якій понад 5 тисяч років та ритуальні бички
– Що ж ще, Михайле Петровичу, було виявлено під час цьогорічного археологічного сезону?
– Не минулося, відверто скажу, без справжніх, мало не сенсаційних знахідок. В одному із куточків Вертеби під час розкопок ми знайшли 16 пластин-заготовок із кременю, загорнутих, очевидно, у вже зотлілий шкіряний мішечок. Отакий сховок, така собі «заначка», у ті часи вважалася дуже цінною, справжнім багатством. Адже з неї виготовляли знаряддя праці, що було вкрай необхідним для виживання трипільця.
– А чому Ви вважаєте, що це саме був сховок?
– Та тому, що такі заготовки для виготовлення майбутнього інструменту дійсно були заховані у тайнику, але трапилася якась непередбачувана подія, напад ворога, чи щось інше і господар такого сховку, покидаючи печеру, не встиг його забрати із собою. А можливо, просто, вже не зміг повернутися…
– Напевно, подальша доля господаря сховку, який не встиг врятувати свій скарб, так і залишиться невідомою Але, цікаво, чи археологи знайшли у Вертебі інші артефакти, які вказують на їхню приналежність до певного статусу серед трипільців?
– Під час цьогорічної археологічної експедиції нам вдалося натрапити на жертовну яму. Про це свідчать різновеликі глиняні фігурки, переважно, домашніх тварин, які там були. У тій розкопаній ямі, глибиною до двох метрів, виявили зокрема, фігурки бичків, залишки битого посуду, перепалені вуглики, кістки тварин. Зокрема, знайшли велику кістку бика, а також його ріг й 26 різних спеціально розламаних уламків глиняних зображень тварин.
– Що це було таке? Це трипільський жрець щось там чаклував?
– Достеменно невідомо. Поки що незрозуміло, очевидно, це був якийсь певний ритуал. До речі, саме там, у тому жертовнику, ми знайшли абсолютно цілий глиняний глечик із стерильної глини, який було встановлено у яму і засипану її землею. Навіть сліди закопування збереглися. А на дні того глечика знайшли амулет із зуба оленя, з отвором, – розповів керівник археологічної експедиції Михайло Сохацький.
Трипільські амулети у стилі «ню»
Серед артефактів, знайдених цього року у печері Вертеба, увагу археологів привернули глиняні фігурки оголених жінок.
– Скажу, що у той час трипільці не малювали реалістичні образи. Якщо вони і траплялися, то дуже рідко. В основному це – абстрактні, схематичні малюнки, які нам, на жаль, не зажди вдається розшифрувати й правильно трактувати. Але ці малюнки трипільці доповнювали матеріальними речами, пластикою, переважно, за допомогою глини. Вони ліпили людські фігурки, подібні на самих трипільців. Технологія виготовлення була одна, на всьому ареалі поширення Трипільської культури. І це просто вражає. На кожній фігурці – щічки, отвори для очей, груди, жіноче лоно, конусоподібні руки…
– Можливо, це дитячі трипільські іграшки та виглядали?
– Ні, це не дитячі іграшки, однозначно, ні. Оголені жіночі фігурки, які ми цього року знайшли у печері, а це – понад 20 фрагментів і три цілі фігурки-амулети, одна з яких величиною до 27 сантиметрів, це був певний символ для трипільців. Символ, який мав особливе значення в їхньому житті. Йдеться про образ жінки, як оберіг домашнього життя, родинного вогнища, символ родючості, продовження роду..
Також ми знайшли жіночої і чоловічі прикраси із ікол дикого кабана, амулети із зубів вовка, лисиці, оленя. Вони пролежали у печері понад 5 тисяч років, але добре збереглися через те, що тут цілорічно температура повітря приблизно однакова, – завершив свою розповідь історик-археолог, керівник експедиції, директор Борщівського обласного краєзнавчого музею Михайло Сохацький.
Нині усі цьогорічні знахідки у печері Вертеба фахівці описують, систематизують, класифікують і після ретельного дослідження згодом оприлюднять більш детальну інформацію про ці давні артефакти Трипільської культури.
Фото автора та Михайла Сохацького
