Подія 100-річної давності зібрала на горі в Тернопільській області понад п’ять тисяч осіб
На горі Лисоня напередодні вшанували 100-річчя бою Українських Січових Стрільців.
Власне, урочисті заходи тривали упродовж кількох днів. Ще минулої п’ятниці тут відбувся піший похід школярів на гору Лисоня, гутірка «Історія створення Легіону УСС. Звитяга УСС на горі Лисоня у 1916 р.», краєзнавча вікторина «Історія Січового Стрілецтва» й туристично-спортивні змагання. На Лисоні можна було послухати і концерт військового оркестру 44-ї окремої артилерійської бригади, учасників ХI-го регіонального фестивалю стрілецької і повстанської пісні «Дзвони Лисоні», колектив стародавньої музики «Козацька хорея» з Києва.
Отож, у неділю, після урочистого сходження на гору Лисоня відбувся молебень за Україну та освячення Стрілецької каплиці Покрови Пресвятої Богородиці.
Його здійснили Високопреосвященні Архиєпископ і Митрополит Тернопільсько-Зборівський УГКЦ Василій, Архиепископ Тернопільский, Кременецький і Бучацький УПЦ КП Нестор, Архієпископ Тернопільський і Подільський УАПЦ Мстислав, священнослужителі.
До велелюдної громади звернулися очільники області.
Святкування 100-ї річниці боїв Українських Cічових Cтрільців проти російської армії на горі Лисоня цього року відбулося у якісно новому форматі, про це сказав, звертаючись до учасників та гостей свята голова Тернопільської обласної державної адміністрації Степан Барна.
- Вперше за всі роки відзначення боїв Cічових Cтрільців на горі Лисоня часів Першої світової війни проходить на новому, значно кращому та більш масштабному рівні. Адже цієї осені тут відбувся перший Регіональний мілітарний фестиваль українського стрілецтва. Переконаний, такий формат матиме продовження і в наступних роках. Саме тут століття тому від рук російської армії загинули сотні січовиків, які жертвуючи своїм життям, змогли дати гідну відсіч агресорові. Тому відзначення такої події і на такому місці – є важливим та символічним актом, який дає зрозуміти всім нам, що ми сильні та нездоланні, — наголосив очільник краю.
Як вважає керівник області, святкування річниці боїв на Лисоні, виконує ще і важливу консолідуючу для українського нації місію. Адже саме тут не лише жителі Тернопільщини, а й всієї України можуть отримати заряд патріотичної енергії, і вкотре переконатися: наша Держава має своїх героїв, має гідні приклади для наслідування, має взірець нескореності свого національного духу.
- За попередніми даними, на Бережанщину до меморіалу пам’яті січового стрілецтва сьогодні приїхало близько 5 тисяч учасників та гостей. Однак, хочу зазначити, що насправді динаміка цього заходу набагато більша. І важливим є те, що кожен, хто приїхав відзначити 100-ту річницю боїв наших захисників проти російських військ, неодмінно зарядився патріотичною та пам’ятною енергією, - сказав Степан Барна.
А голова обласної ради Віктор Овчарук підкреслив: «Цьогоріч ми відзначаємо 100-ту річницю кровопролитних боїв на горі Лисоні, де в серпні – вересні 1916 року Українські січові стрільці своїми молодими грудьми і життям поставили перед переважаючими силами противника нездоланний заслін. Лисоня - це одночасно тріумф і Голгофа для Січових Стрільців, величний доказ незламності українського духу для нас і для наступних поколінь Лисоня – незгасний символ національного відродження, - наголосив Віктор Овчарук.
Він прочитав вітання громаді Тернопілля із 100-літнім ювілеєм героїчної звитяги УСС від голови Верховної Ради України Андрія Парубія.
Серед гостей на урочинах була і 91-річна дочка Українського Січового Стільця, який воював на Лисоні - пані Надія Ярема з Тернополя.
- Мій батько, Максим Островський був Січовим Стрільцем. Він тут, біля Лисоні був поранений, потрапив у полон і повезли його аж до Сибіру. І там відбував покарання у тюрмі. А пізніше він повернувся додому, але у 1940 році «перші совєти» теж забрали його за те, що він був свого часу Січовим Стрільцем. Отака його була провина перед совєтською республікою, перед тими клятими москалями. Посадили його у тюрму в Дніпропетровську. І там його й замордували, а нам сказали, що «он умер». Так і не знаємо, де його могила, - каже пані Надія...
Для відомого в Україні художника-дизайнера Олега Кіналя з Тернополя нинішня подія теж має особливий підтекст.
- Мій дід, Григорій Кіналь воював ось в цій місцевості. Отримав поранення. А рідний брат моєї бабці таки загинув тут, під Лисонею Це - Іван Квітка, він був козацького роду, з Миколаївщини. Ось так і вийшло, що один був на боці Австро-Угорщини, інший – воював за російську імперію. Так українці в боях зустрічалися один з одним, воюючи за свою землю під чужими прапорами, зітхає Олег Кіналь.…
Схвилював присутніх виступ сина легендарного Головнокомандуючого УПА генерала Романа Шухевича – Героя України, народного депутата Юрія Шухевича.
- Згадуємо соту річницю бою, який був знаменним. Тоді українці- добровольці, Українські Січові Стрільці ось тут, на цій горі, дали відсіч московській орді. Так, вони тут стояли на смерть. Так, вони полили кров’ю цю землю. Вони віддали молоде життя в ім’я майбутньої України. Їм не довелося дожити до дня проголошення Української Держави у 1918 році. Але вони стали фундаментом цього проголошення. Це, власне, вони започаткували ті збройні сили, що могли дали відсіч і червоній Москві, і так званій «білій армії». Вони надихнули тих, хто після нашої поразки у 1920 році взяли у руки зброю і боролися. Боролися у підпіллі, боролися там, у Наддніпрянщині зі зброєю в руках у повстанських загонах, боролися в Організації Українських Націоналістів, а згодом в лавах Української Повстанської Армії. Такий довгий шлях наших звитяг і наших поразок. Це та основа, на якій постала Україна у 1991 році. Це вони, Українські Січові Стрільці підняли нашу державу. Але вороги далі зазіхають на нашу землю. Ми це побачили у 2014 році. І знаменно, те, що в 1914 році, царська Росія, оголосила війну Австро-Угорщині і кинула свої полки сюди, на Галичину, щоб придавити, у першу чергу, все українське. Не вдалося. І нині ми бачимо, що Москва знову виступає агресором, щоб знищити Україну. Але як тоді ставали добровольці, так і тепер добровольці йдуть на захист Української Держави. І наші хлопці мусять стріляти туди, куди стріляли сто років тому, в один той самий напрям, у того самого ворога із загарбницької Москви, у того хижака, який нам завжди загрожував і буде загрожувати. І ми це повинні пам’ятати. Повинні усвідомити, що немає ніяких «старших братів», ніяких «стратегічних партнерів і союзників». Є хижа Москва. І не тільки вона. На Україну чигає чимало загарбників. Ми мусимо знати, що нема що розраховувати на інших, сподіватися, що хтось нас захистить, розраховувати тільки на власні сили, як розраховувала на це УПА, яка ідейно перемогла ворога. Тільки розрахунок на власні сили може привести нас до перемоги, - сказав Юрій Шухевич.
У програмі вшанування подвигу Січових Стрільців – було перепоховання останків Українських Січових Стрільців, і реконструкція історичного бою, про що вже розповідав «ТЕРЕН» (Див. ТУТ і ТУТ), концерт за участю гуртів та мистецьких колективів.
Очільники області вручили державні нагороди та відзнаки кращим художникам, архітекторам, будівельникам, волонтерам ,- тим, хто долучився до створення такого величного комплексу.
Отримуючи відзнаку «Народний художник України», тернопільський митець Богдан Ткачик, зокрема, сказав:
- Кожна людина, кожен народ має свою Хресну дорогу. І ми сьогодні – на одній із таких станцій Хресної дороги України. Вдячний тим людям, які так високо оцінили мою працю і звідси, з цієї святої гори хочеться сказати: «Боже, Україну збережи! Господи, помилуй нас!».
У рамках урочин було презентовано фотопроект Анни Сенік «Воїн. Воля крізь віки». Також, філателісти та гості імпрези зібралися на погашенні спеціальним штемпелем конверта з оригінальною маркою «100 років від часу боїв за гору Лисоня. Пам’яті Українських Січових Стрільців», виданого «Укрпоштою»;
Було презентовано книгу Олени Лугової та Богдана Лугового «Лисоня. Сторіччя звитяги», другої книги бібліотечки «Бережанського віча» «Як з Бережан до кадри…»
Окрім цього, діяли військово-патріотичний табір «Лисоня-2016», літературна галявина, працювала інсталяція Пресової Кватири УСС, книжково-ілюстративна виставка «Левко Лепкий – співець стрілецької слави» Бережанського краєзнавчого музею та обласного музею Богдана Лепкого. А ще – була виставка стрілецьких світлин «Героям Лисоні – вдячна Батьківщина!» Спілки Української Молоді, фотовиставка пам'яток Тернопільщини «А ми тую стрілецькую славу збережемо...», патріотична акція радіоаматорів «Лисоню чує світ», презентація пам’ятної монети України «100-річчя боїв Легіону Українських Січових Стрільців на горі Лисоня».
Фото автора
