У неділю, 13 березня, у Всеукраїнському товаристві «Лемківщина» Зеновій Пеньонжик із села Звенигород Бучацького району проводив майстер-клас із розписування лемківської писанки.

Пан Зеновій переконаний, що правильно розписана писанка допоможе людині отримати щастя, багатство, кохання і добробут… А тому перш ніж взятися за розписування писанок, треба чітко усвідомити,  чого саме ти хочеш, повідомляє «Тернопіль Live».

– Власне, я не розписую яйця, а свідомо пишу текст, використовуючи замість літер символи, – розповідає Зеновій Пеньонжик. – Переконаний, що не має значення, хто саме розписує писанки – чоловік чи жінка, надзвичайно важливо інше – що пише і чи розуміє сам написане. Адже пам’ятаєте давню приказу про «написане пером, не вирубиш топором». А тому люди, які пишуть писанки нашвидкоруч, заради бізнесу, потім дивуються, що у житті у них нічого не складається.

Загалом, за словами Зеновія Пеньонжика, по писанці, яку написала людина, можна «прочитати» її характер, погані та хороші риси, чого вона бажає і що приховує, схильність до добра-зла, лідер вона чи ні…

Кожен колір також має символічне значення: наприклад, червоний символізує честь, доблесть, славу, любов, агресивне пропонування себе. Це колір, що очищує від негативу; жовтий – колір небес, Бога, світил, сонця, зелений колір – колір життя, фіолетовий колір – символ смерті, хаосу, бруду, чорний  символізує предків і пам’ять про них, земні стихії, пересторога, коричневий – символ зрілості…

– Писанка – це оберіг, а писанкові символи – прадавні складові молитов-прохань наших предків. Якщо писанка розбивається, це є ознакою того, що вона перестає бути оберегом, а людина згрішила, – зазначає писанкар. – Якщо писанка тріснула, треба терміново переглянути свій «життєпис». А ще не можна дарувати «пусту», видуту писанку – це на «убиток». Дарують лише повну – для здійснення повноти бажань. Усі писанки, які я пишу, зазвичай дарую, але не часто, це буває спонтанно, коли відчуваю, що є в людини якась потреба. Якось у Коломиї під час майстер-класу до мене підійшов чоловік і попросив написати писанку. Я не міг йому відмовити. Написав, що зичу йому, щоб жив в парі, щоб у нього вдома була повнота людських цінностей.  Він узяв мене за руку і, вдячно стискаючи, промовив: «Щиро вам дякую». «Що тут такого?» – запитав. «Дякую за те, що ви мені написали, бо уже два роки, як пішла дружина… Хоча я цього чоловіка вперше бачив, але моя підсвідомість «вгадала» його бажання. Мене й раніше інтуїція не підводила, а тут таке…