Наш кореспондент звернувся до голови Тернопільської обласної ради Віктора Овчарука із проханням розповісти про реформи у медичної галузі, що відбулися у нашому краї за останні роки.

– Погодьтеся, реформи необхідні були давно. Наприклад, за попередні понад двадцять років медицина на Тернопільщині, та й не тільки у нас, була найчастіше деструктуризованою галуззю, основним принципом фінансування якої було  кількість «ліжкомісць» чи населення регіону. Як наслідок – «роздуті» штати працівників та їхні низькі заробітні плати, відтак – недостатність чи відсутність сучасного обладнання, тому – недопустимо низький рівень наданих медичних послуг. 

– З чого ж розпочалися зміни у медичній галузі?

– Первинний рівень медичної допомоги – це основа системи охорони здоров’я області, відтак практичне втілення реформи розпочато саме з первинки. Щодо мережі первинної ланки, то у нас первинна медико-санітарна допомога надається в 35 закладах охорони здоров'я. В області сплановано оптимальну їхню мережу, що дозволило надавати якісне медичне обслуговування населення у сільській місцевості. До цієї спроможної мережі ввійшли 17 центрів первинної медичної допомоги, 66 амбулаторій групової практики, 118 амбулаторій монопрактики, майже 250 пунктів здоров’я. 

– Зауважу, чи це  мені видається, Тернопільщина одна із небагатьох областей, яка самотужки реформує медичну сферу, без допомоги різноманітних грантів, чи не так?

– Дійсно, незважаючи на те, що область не брала участі у грантах Світового банку та інших міжнародних донорських програмах, ми змогли запровадити у первинці електронний реєстр пацієнтів з повним програмним забезпеченням, на що було скеровано близько  500 тис. грн з обласного бюджету. Вдалося відремонтувати 45 закладів охорони здоров’я сільської медицини на майже 17 млн грн.

Далі. Тоді, у 2015 році, коли ми поставили собі амбітну, сміливу мету – відкрити в області найсучасніший інноваційний медичний центр з новітнім обладнанням, багато хто не вірив у реальність таких масштабних планів. 

– Пам’ятаю, скільки було «поламано списів» під час сесій облради, коли відстоювалась ідея створенні такого центру на базі університетської лікарні.

–Так, нам дорікали нестачею коштів, малими бюджетами, відсутністю фахівців, та ми це зробили – створили комунальне некомерційне підприємство «Тернопільська університетська лікарня».

Зараз тут створено лабораторний комплекс та централізована стерилізаційна. Діє і лабораторна служба області, яка забезпечує європейську якість, стандартизацію лабораторій всіх форм власності, всіх видів підпорядкування та створення єдиного лабораторного простору.

– Нині це – своєрідне науково-медичне містечко..

– … аналога якому нема в інших містах обласного підпорядкування.

Також в Тернопільській університетській лікарні відкрили центр політравми, що дозволяє надавати невідкладну ургентну допомогу таким хворим. А наша гордість – найсучасніший кардіохірургічний центр, в якому вже роблять  операції, у тому числі на «відкритому серці». Розпочало роботу відділення інтервенційної радіології, яке надає високоспеціалізовану медичну допомогу хворим з гострим коронарним синдромом та планову допомогу пацієнтам з хронічною ішемічною хворобою серця з використанням рентгенангіографічного обладнання. 

– Прошу, пане Вікторе, конкретніше, як саме обласна рада долучилася до створення та функціонування отаких медичних потужностей?

– Не хотів би Вас переобтяжувати цифрами, але скажу, що за останніх п’ять років університетська лікарня отримала з обласного бюджету майже 102 млн грн, а разом із коштами медсубвенції – 661, 5 млн грн.

– Досить промовисто, звичайно. Ще б які Ви назвали зміни, що відбулися у сфері охорони здоров’я області?

– Скажімо, торік, у Тернопільській обласній клінічній психоневрологічній лікарні створили потужний нейрореабілітаційний блок, оснащений на рівні кращих світових клінік, дитяче відділення, відділення когнітивних розладів, аналогів якому немає в Україні. 

Зрештою, кошти на ремонти приміщень, сучасне високоточне обладнання були спрямовані усім обласним закладам охорони здоров’я. Так, наприклад, онкодиспансер отримав сучасний цифровий рентгенівський апарат з ротаційною головкою та столом вартістю 6 млн. грн, що значно розширює можливості діагностики пухлинного процесу та можливого метастазування, апарати ШВЛ. Багато зроблено для  центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Введено в дію оперативно-диспетчерську службу, закуплено понад 40 автомобілів швидкої допомоги.

До речі, лише наша каденція нарешті вирішила питання лікування  дитячої онкогематології в області. Два роки тому прийняли на сесії відповідне рішення, виділили 8 млн грн, реконструювали приміщення, створили комфортні санітарно-гігієнічні умови, закупили сучасне обладнання. Відтак онкогематологічне відділення на базі  Тернопільської обласної дитячої клінічної лікарні вже приймає пацієнтів. 

Продовжу. Ми створили перший на Тернопільщині хоспіс. Знаючи, як гостро у краї стоїть питання  паліативної та хоспісної допомоги, наша команда ще з 2016 року розпочала роботу щодо створення такої лікарні, виділивши з обласного бюджету 1 млн грн. Попри труднощі, нерозуміння, певний супротив та недостатність коштів, нам таки вдалося створити на базі Плотичівської протитуберкульозної лікарні, що у Тернопільському районі,  обласну лікарню - хоспіс.   

– Таким чином, позитивних змін у медицині області не зауважує той, хто вперто цього не хоче бачити? 

– Що тут сказати? Ви ж, пане Олеже, на Тернопільщині – людина не нова, знаю, що працюєте тут не один десяток літ, то ж самі бачите, ще п’ять років тому галузь охорони здоров’я перебувала у важкому стані й потребувала, так би мовити, реанімаційної допомоги. 

А неправильна побудова системи охорони здоров’я перетворила її на «біржу» з працевлаштування техпрацівників і молодшого сестринського персоналу… 

Та коли є порозуміння між депутатами обласної ради, органами місцевого самоврядування та виконавчої влади, тоді й можна говорити про певний поступ у медицині та в інших важливих галузях нашого краю.

Фото автора