Як часто ви розглядаєте вікна? Власне не їх, а скло. А конкретніше — як часто дивитись в них у час призахідний чи сходу сонця?

Я намагаюся робити це за кожної нагоди, бо тоді вони — як ворота у інші виміри. Ті, котрі наповнені світлом і теплом. Скло втрачає свою прозорість (так здається) й перетворюється на площину кольорову, сповнену зблисків та нуртування.

А коли відкинути всі фантазування, то розглядання вікон гарне тренування уважності — ну от бодай тому, що всі показані нині, вживлені в історичну архітектуру Тернополя.

Анна Золотнюк

Фото авторки