Відповідно до підпункту «б» підпункту 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України до платників єдиного податку четвертої групи належать фізичні особи — підприємці, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України від 19 червня 2003 року за номером 973-IV «Про фермерське господарство». Про це нагадали в головному управлінні ДПС у Тернопільській області.

За умови, звісно, виконання сукупності певних вимог:

— здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власно вирощеної або відгодованої продукції та її продаж;

— провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;

— не використовують працю найманих осіб;

— членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні другої частини статті 3 Сімейного кодексу України;

— площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше двох гектарів, але не більше двадцяти гектарів.

Об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, в тому числі на умовах оренди (пункт 292 прим.1.1 статті 292 прим.1 Податкового кодексу).

Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товарного виробництва (підпункт 4 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу).

Згідно із другою частиною статті 22 Земельного кодексу України до земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам — для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства (підпункт «а» третьої частини статті 22 Земельного кодексу).

Другою і четвертою частинами статті 59 останнього, зокрема, визначено, що громадянам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватися у власність замкнені природні водойми (загальною площею до трьох гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми.

Також органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися громадянам на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови — для сінокосіння, рибогосподарських потреб.

Тобто фізичні особи-підприємці — платники єдиного податку четвертої групи, які є власниками/користувачами земель сільськогосподарського призначення та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки (не більше 20 гектарів), що використовуються такими платниками для ведення сільськогосподарського товарного виробництва.

За інші земельні ділянки, в тому числі за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, земельний податок сплачується на загальних підставах.

Фото сектору комунікацій ГУ ДПС у Тернопільській області