Канадські фермери встановили на сільгосптехніку QR-коди та випробували на практиці їх застосування.

Як зазначається, канадські фермери Бен Кейверс та Віллем ван Ставерен розмістили QR-коди на свої трактори, комбайни та польові обприскувачі. У цих кодах міститься інформацію про процедури обслуговування, основні операції машини, калібрування, налаштування, інструкції зі змішування та польові нотатки, характерні для їх ферми, їх обладнання та їх полів.

- Будь-який член сімейної ферми або найманий працівник тепер може просканувати код, який містить повний та максимально широкий спектр інформації, включаючи фотографії та короткі відеоролики про те, як керувати обладнанням та як налаштовувати та регулювати техніку, — розповів Бен Кейверс, член сімейної ферми Be-Ver Farms у Седлі в Канаді.

Фермери вперше почали використовувати цей тип кодування лише у вегетаційний період 2021 р. Проте вони зауважили, що для таких операцій, як посів, обприскування та бакові суміші, це краще, ніж намагатися запам’ятати кожну останню комбінацію налаштувань та змішування хімічних речовин. Фермери оцінили, що обсяг інформації та цінність QR-кодів мають реальні переваги.

За їх словами, в першу чергу необхідно створити інформацію, яку потрібно зберігати в кожному QR-коді. Після створення файлу з інформацією, фото або відео слід перейти на Google Диск, виконати кроки створення QR-коду, потім зберегти інформацію в папках всередині кожного QR-коду і, нарешті, роздрукувати зображення коду.

Як зазначається у матеріалі, аналогічний досвід можна поширити на збиральну техніку. Наприклад, під час збору врожаю в QR-коді комбайна є папки з інформацією про різні установки ротора і вентилятора, щоденний контрольний список обслуговування для цієї машини, контрольний список 100-годинного обслуговування, налаштування GPS та інша загальна інформація.

Недооцінена ягода: ожина вдвічі врожайніша за малину

Ожина є досить перспективною культурою. 

Витрати на її збір та вирощування нижчі, ніж на вирощування малини, а врожайність – вища. Богдан Гнатюк, агроном компанії “Двіпа”, що займається вирощуванням органічних ягід у Дніпропетровській області, вважає ожину недооціненою. Саме тому планує закладати плантації цієї ягоди в господарстві.

- Ожина в середньому вдвічі врожайніша за малину, з неї реально отримати 10–12 тонн з гектара. Тож навіть враховуючи затрати на гектар, її собівартість менша, збирати – легше, тому плата за збір аналогічна вартості збирання суниць садових. Промислові сорти не колючі, вирощуються на шпалері. Навіть якщо ціна на ожину нижча за малину, то це компенсується більшою врожайністю”, – цитує агронома видання AgroTimes.

Pasted

На заморожену ожину існує стабільний попит. Якщо обсяги виробництва перевищують 20 тонн, то ягоду варто експортувати. За кордон її можна реалізувати за помітно вищими цінами, ніж в Україні. Утім, на цьому ринку культивованій ожині складають конкуренцію дикорослі ягоди.

- Один з мінусів промислового вирощування ожини – те, що вона конкурує з дикоросами, які не мають статті витрат на вирощування, а отже, вони дешевші, ніж ягоди, вирощені в промислових масштабах”, – зазначає Богдан Гнатюк.

Наразі компанія “Двіпа” вирощує органічну малину, суниці садову та порічки. Крім ожини, наступного року підприємство планує розширити асортимент спаржею. Це рання культура, тому вона дозволить компанії розширити продуктивний сезон. Також спаржею можна завантажити лінію для миття та холодильники, поки не почався сезон збору ягід, говорить агроном.

Фото з відкритих джерел