Українські урядовці досі не визначили механізму співпраці між новоствореними територіальними громадами та лікувальними закладами другого та третього рівня надання допомоги. Поки медична спільнота радиться, як це краще зробити, Тернопільська міська лікарня №2 уже майже півроку надає допомогу населенню Байковецької об’єднаної громади. Експеримент сторін видався вдалим. Тепер за досвідом тернопільської лікарні можуть працювати інші медзаклади області та України. Лікарня може законно заробляти Тернопільщина – регіон з найбільшою кількістю новостворених громад – 26. Вони активно включилися в роботу, і «Номер один» часто розповідала, що громади на Тернопіллі розвиваються значно швидше, ніж законодавство. Як наслідок, методом спроб та помилок керівники новостворених об’єднань самі шукають шляхи вдалого функціонування. Чимало запитань виникало в частині забезпечення громад медичною допомогою. Поряд з адміністративно-територіальною реформою зміни відбуваються і в галузі охорони здоров’я. Вони мали би бути узгодженими, але поки що владнати всі моменти урядовцям не вдалося. Наразі досі не визначили, кому мають підпорядковуватись амбулаторії загальної практики сімейної медицини. В одному законі вказано, що власнику, тобто громаді. В іншому – вертикалі галузі – Центру первинної медико-санітарної допомоги. Ось така правова колізія. Поки урядовці думали, як вирішити ці питання, на Тернопіллі вже працювали. Так на початку 2016 року Тернопільська лікарня №2 першою в регіоні розпочала співпрацю з новоствореною Байковецькою об’єднаною громадою. Досі в Україні не було такого прецеденту, щоб громада самостійно обирала собі лікувальний заклад. Переговори між сторонами розпочалися наприкінці минулого року. Байковецька громада налічує 6,5 тис. населення. До цього частина людей обслуговувалась у районній лікарні. Нині на території об’єднаної громади є амбулаторія загальної практики сімейної медицини, де працюють два сімейних лікарі. Однак вони функціонально обмежені у частині обстежень та лікувального процесу, тому до роботи слід було залучати заклад вторинного рівня. Громада звернулась у Тернопільську міську раду щодо можливості укладання договору на надання медичної допомоги. Мерія делегувала ці функції міській лікарні №2. Громада передала кошти, призначені для надання другого рівня медичної допомоги, у сумі 1,5 млн. грн. Лікуватись тут тепер можуть мешканці ще шести сіл: Байківців, Гаїв Гречинських, Дубівців, Курників, Лозової, Шляхтинців та Стегниківців. Те, що громада обрала лікарню №2, видається логічним. Тут є нові технології, які дозволяють провести всебічне обстеження, висококваліфіковані фахівці, які можуть надати необхідну допомогу. - В цілому хворі з цих населених пунктів і до цього обслуговувались у другій лікарні, тому що вона територіально наближена до сіл. Крім того, багато людей звертаються до конкретних фахівців або цікавляться певною медичною технологією. Відповідно до законодавства, медики не мають права відмовити у наданні допомоги. До цього часу ці пацієнти лікувалися за кошти, які виділяє міська рада на утримання лікарні. Так довго тривати не могло, тому що у міському бюджеті недостатньо коштів, - розповідає головний лікар ТМКЛ №2 Віктор Кміта. - Наша лікарня єдина в області проводить лапароскопічні операції в області гінекології. Є хірургічні технології, з якими працюють кафедральні працівники медуніверситету на чолі з відомим професором І.Дзюбановським. Маємо хороший кадровий потенціал. Кардіологія – єдина в області володіє інтервенційними методиками. Якщо говорити про економіку в медицині, то це дає можливість міській лікарні №2 законним шляхом заробити гроші, які можна використати на придбання обладнання або поповнення фонду заробітної плати. Медицина стане конкурентною Кожного кварталу лікарня надає Байковецькій громаді звіт, в якому вказано кількість звернень, спеціалізація тощо. Спільно партнери виявляють моменти, які потребують доопрацювання, і працюють над їх усуненням. Так нещодавно на прохання громади у лікарні було введено госпрозрахункову ставку терапевта. Тепер допомогу населенню об’єднаної громади надає спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії. - За перших чотири місяці роботи у нас стаціонарно проліковано 107 осіб. Амбулаторно – 168. Також за направленням сімейного лікаря у закладі здійснюється обстеження пацієнтів. Жінки із вказаних сіл перебувають на обліку в пологовому відділі, - зазначає Віктор Кміта. За цією моделлю – майбутнє, стверджує головний лікар. Усі прекрасно розуміють, що існуючий механізм функціонування галузі, який є, вичерпав себе. Він не влаштовує ні медиків, ні пацієнтів. Є кілька проектів законів у Верховній Раді. Вони передбачають забезпечення фінансування не ліжкомісць, а пацієнта. Лікувальний заклад будуть оцінювати та фінансувати в залежності від кількості звернень. Пацієнт отримає право вибору, куди йому звертатися, до якого спеціаліста. Гроші прийдуть за пацієнтом. У таких випадках виграє той лікувальний заклад, який має медичні технології, підготовлені кадри та потенціал. - Зникне потреба примусово скорочувати ліжка. Пацієнт сам обере, до кого звертатися. Якщо заклад не користуватиметься попитом, то в кінцевому результаті адміністрація не матиме коштів на її утримання. Стаціонарне лікування має бути коротким, виваженим і надати адекватну медичну допомогу. Думаю, нові стосунки між громадами покажуть, хто як працює, - зауважив Віктор Кміта. Загалом за лікарнею закріплено 93 тис. міського населення та ще 97 тис. – у жіночій консультації. Відтак додаткових 6,5 осіб не спричиняють великого навантаження на медиків. Більше того, лікарня має стати госпітальною базою для частини Тернопільської області. Потужність закладу велика, тому якщо укласти договір захочуть інші громади, всі можливості для цього є.