Розтин-експертизу, за новими правилами, українцям робитимуть тільки у 4-х випадках, стверджує заступник начальника Головного управління Національної поліції (ГУНП) у Тернопільській області, начальник обласного слідчого управління Володимир Галевич.

- Це - насильницька смерть, або за підозри, що смерть - насильницька, - каже він. – А також у випадку, якщо смерть була раптовою чи сталася за нез'ясованих обставин. Наступний випадок – смерть, що настала поза межами місця проживання. І остання ситуація – особу загиблого не встановили. Таких випадків на Тернопіллі трапляється – менше чверті від загалом зареєстрованих.

Нагадаємо, із 15 березня 2018 року в Україні набрали чинність так звані «поправки Лозового» до Кримінально-процесуального кодексу. Уже напередодні і нашим краєм, і країною загалом почали ширитися чутки, що без дозволу судді не можна буде поховати навіть померлу вдома від старості людину. Це спричинило тривогу і спротив у людей. Втім, такі пристрасті, як виявилося, були марними.

Галевич

Володимир Галевич запевнив: від 16 березня діяльність правоохоронних органів і закладів охорони здоров’я регламентовані відповідним наказом МВС, Міністерства охорони здоров’я і Генеральною прокуратурою України. І для правоохоронців, фактично у новому порядку майже нічого не змінилося. Як і раніше, так і тепер до Єдиного реєстру досудових розслідувань потрапляють не більше чверті фактів смерті.

Принагідно правоохоронець пояснив жителям Тернопілля схему, за якою тепер треба діяти у випадку виявлення померлої людини.

- Коли людина помирає вдома, той, хто виявив тіло, повинен про це повідомити у заклад охорони здоров’я або поліцію, - пояснює Володимир Галевич. - На місце виклику приїжджають і поліцейські, і медики, зазвичай – швидка допомога. Вони разом оглядають тіло. Якщо ознак насильницької смерті немає, то проводити судово-медичну експертизу не потрібно. Тоді лікарське свідоцтво про смерть родичам померлого видають на підставі висновку працівника поліції, завіреного підписом медика. Із цим свідоцтвом родичі йдуть до РАЦСу і отримують свідоцтво про смерть. А далі – відбувається процедура поховання.

Якщо ж природна смерть викликає сумніви, то, за словами Володимир Галевич, доведеться робити судово-медичну експертизу.

Суттєво змінилося лише одне: раніше слідчий міг сам ініціювати проведення експертизи, а тепер він цього уже робити не може. Адже мусить звернутися до слідчого судді із клопотанням про призначення судово-медичної експертизи (СМЕ).

- Слідчий чи прокурор звертаються до суду за місцем розташування територіального органу досудового розслідування, - додає він. - Суддя реєструє клопотання і, за законом, упродовж п’яти днів приймає рішення про призначення СМЕ. Після цього ухвала йде в експертну установу. Але у нас вже є домовленість із судами, що ми термін скоротимо до 3-х днів.

Якщо Тернопільському міськрайонному суді – троє слідчих суддів, то вони вже домовилися про чергування у вихідні, і тут – проблем і затримок бути не повинно. Натомість є певні побоювання, наскільки успішно втілиться новація у районах.

Що робитимуть у судах із очікуваним напливом справ, наразі не знає ніхто. Натякають, що все із часом повинно внормуватися і спрацьовувати за офіційним алгоритмом.

До речі, новації у Кримінальному кодексі спричинили й інші зміни, але про це на «Терені» - згодом.

Фото і відео автора