2 Липня 2020, Четвер


До Тернополя повертаються матчі Прем’єр-Ліги

Анонс
У Домініканському костелі Чорткова – благодійний концерт класичної музики

Активісти на Тернопільщині перемогли у конкурсі «Долаємо COVID-19»

Тернопільські патрульні допомогли абітурієнтці, яка заблукала у місті

Фоторепортаж
Прогулянки Тернополем. Діаманти на дверях (фоторепортаж)

Відео
У Тернополі від COVID-19 вилікували 95-літню бабцю (відео)

Фотофакт
Тернополяни у черзі за аналізами та одягом забули про небезпеку COVID-19 (фотофакт)

Тернополянам пропонують відмовитися від того, чим користуються щодня

У Тернополі на Руській тривають ремонтні роботи (фото)

На Тернопільщині подружжя «перестрілялося» через сіно

Одна з ОТГ Тернопільщини отримала приємний сюрприз для захисту при пандемії (фото)

Уродженець Тернопільщини подав у відставку з посади Голови Нацбанку

На Тернопільщині автомобіль на швидкості врізався в дерево (фото)

Це цікаво
Хто на Тернопільщині зберігає язичницькі традиції святкування літнього сонцестояння? 

Міський голова Шумська відреагував на скарги про неякісну воду – винних обіцяє покарати (фото)

На Тернопільщині борються з наркоторговцями

«Букет» зі скандалів: чим за 100 днів запам’ятався очільник Тернопільщини (фото)

За добу на Тернопільщині виявили 28 хворих на коронавірус

Теребовлянці просять долучитись до допомоги військовим

Відео
На Тернопільщині побудували водонапірну вежу (відео)

Фотофакт
Попри вільні паркувальні місця, деякі тернопільські водії все ж порушують ПДР (фотофакт)

Це цікаво
2 липня в історії Тернопільщини

1 Липня 2020, Середа


Погода
Погода в Тернополі 2 липня

Майже мільйон гривень втратила Тернопільщина через недбалість підприємця, якого тепер можуть посадити 

Ремонт дамби, мосту та насосної станції після повені Тернопільщині обійдеться у понад 3,5 мільйони 

Як Тернопільщина звикатиме до життя у «зеленій зоні» (відео, фото)

Жінка відсудила медалі свого батька в чортківського музею

Відео
Дмитро Підручний у новому для себе виді спорту став п’ятим (фото, відео)

Тернопіль має на кого рівнятися

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

На Тернопільщині ліквідовують наслідки негоди (фото)

Терміново
Спецоперація СБУ: ділки на Тернопільщині зрубали дубів на 1 млн грн 

Фоторепортаж
Мандрівки Тернопільщиною. Металеві двері, котрим понад сто років (фото)

У Польщі рекордно зросла ціна яблук (Агроновини)

Спортзал Чортківської гімназії ім. М. Шашкевича капітально відремонтують

За минулі вихідні у водоймах області загинуло 4 людини

COVID-19 забрав життя двох братів-лікарів, які були родом з Тернопільщини

Фоторепортаж
У селі на Тернопільщині відзначили храмове свято (фоторепортаж)

На Тернопільщині виявили 18 тонн небезпечної продукції з Азербайджану

На Лановеччині від сьогодні працюють дитячі садочки (фото)

Книга почесних жителів Чорткова поповнилась трьома людьми

Слідчих з Тернопілля привітали з професійним святом

У Тернополі мешканці 14 вулиць у липні нарешті матимуть те, без чого важко обійтися

Анонс
«Мене надихнув Черчилль», – Назар Сарабун про першу в Тернополі онлайн-виставу

Відео
На Тернопільщині ремонтують дороги за новими технологіями (відео)

Відео
Улюбленця тернополян та туристів вперше за 14 років забрали на ремонт (фото, відео)

Ще 12-м тернопільським депутатам доведеться заплатити штраф

Відео
У Тернополі мало не викрали дитину, людей просять бути обережними (відео)

Поділ Тернопільщини: що може змінитись

Тернопільські работоргівці досі під домашнім арештом (фото)

Відео
«Земля забирає найкращих», – у Тернополі попрощались із загиблим Героєм (фото, відео)

Людей почули: на Тернопільщині розв’язують проблему з дорогою, на яку постійну падають старі дерева

Відлуння загубленого світу на Тернопільщині (фоторепортаж)

Науковці, археологи, історики багато років свого життя присвячували Медоборам. Легенди та перекази народжувались на берегах Збруча. Здавалось би, саме тут язичництво і християнство поєдналось в одній вірі. Тут молились і жерці, і священики, піднімали хрести і возносили капища богів.

Безліч туристів сьогодні відвідує язичницький культовий центр, а місцеві люди ще досі з острахом поглядають на ці височини, пише poglyad.te.ua.

Опираючись на дослідження науковців, міфи, народний фольклор та власну уяву, можна заглибитись в тисячолітнє минуле Тернопільщини. В Гусятинському районі найвищі вершини Медоборів. Саме тут колись були одні з найбільших городищ, де поклонялись богам дохристиянського культу…

Літо, 988 рік, рік Хрещення Київської Русі. 6496 рік за давньослов’янським літочисленням.

З древнього тексту Нестора Літописця.

Переклад на українську мову з церковнослов’янської. Оригінал тексту: «Повне зібрання руських літописів», видане Археографічною комісією в Санкт-Петербурзі російською та церковнослов’янською мовами, 1846р.; том. 1.

«За Божим промислом в цей час розболілися у Володимира очі, і не бачив нічого, і тужив сильно, і не знав, що робити. І послала до нього цариця (Анна – сестра Візантійських імператорів Василя і Костянтина,стала дружиною князя, – прим. автора) і передала: «Якщо хочеш позбутися хвороби, то хрестися швидше, інакше не збудешся хвороби цієї». Почувши, Володимир сказав: «Якщо справді виповниться це, то воістину великий буде Бог християнський». І повелів хрестити себе. Єпископ же корсунський (Корсунь – нині руїни Херсонесу, Крим, Україна, – прим. автора) з попами цариці, оголосивши, хрестив Володимира; коли поклав руки на нього, зараз прозрів він. Володимир же, відчувши своє раптове зцілення, прославив Бога: «Тепер побачив я Бога істинного». Це бачили дружина (військо) його, і багато хрестилися» […]

[…]  Після цього Володимир взяв царицю, і Настаса Корсунського, і попів корсунських, з мощами святих Климента і Фіва, учня його, взяв посуд церковний, ікони на благословення собі […]  Забрав також два мідних ідола (в оригіналі тексту – капища, – прим.), чотири мідних коня, що нині стоять за церквою Святої Богородиці [] Віддав Корсунь Грекам, як викуп за царицю, а сам прийшов до Києва. І коли повернувся наказав кумирів скинути, одних зрубати, інших – віддати вогню.  Перуна ж наказав прив’язати до хвоста коня і волочити ним з гори по Боричеву до Потоку (в оригіналі – на Ручай, – прим.), і приставив дванадцять чоловіків сікти його металевими жезлами. Не заради того, щоб дерево відчувало, а на вигнання біса. Великий Ти, Господи, чудні діла Твої! вчора шанований людьми, а сьогодні осміяний. Коли волочили Перуна по Потоку до Дніпра, оплакували його невірні люди, бо ж не схвалювали святого хрещення. І, притягнувши, скинули його в Дніпро. […] Наступного ранку вийшов Володимир з попами цариці і з Корсунськими на Дніпро, і без числа люду зібралося…


 Хрещення Русі – фреска В. М. Васнецова, Свято-Володимирський Кафедральний Патріарший собор, м. Київ (фото з сайту http://www.vlsobor.com)

Серпень, 1848 рік. Річка Збруч, кордон між Австро-Угорською та Російською імперіями.

Королівство Галичини та Володимирії . Кілька кілометрів на північ від села Личківці. Пасовища в заплавах Збруча, нині Гусятинський район Тернопільська область.

Такого спекотного літа на Гусятинщині ще не було, дощ не падав більше місяця. Збруч висихав до потічка. Земля на березі річки через посуху вкрилася тріщинами.

Два пастухи Мартин Бартошевський та Іван Халаман з Личковець в обідню пору погнали корови на водопій.

– Мартине, ану глянь. Он там, у воді якийсь капелюх. Хтось вже певне втопився,  – насторожено звернувся до друга Іван.

– Слухай, Іване, той капелюх не потопельника. Він не пливе за водою, весь час на одному місці… Та як би голова з-під води стирчить.

Хлопці залізли у річку, щоб переконатись, чи бува не несе Збруч втоплену людину. Та через хвилину перелякані виходили на берег. У тому місці, звідки виднівся червонуватий капелюх, стояв чотиригранний кам’яний стовп, вертикально занурений в річку. Під капелюхом пастухи побачили чотири обличчя прадавніх божків.

Заплави річки Збруч, де був знайдений Святовид (фото з сайту Природного заповідника «Медобори» http://www.medobory-reserve.te.ua/ )

Слухи про те, що в Збручі пастухи знайшли поганського ідола, швидко розійшлись в селі. Місцеві й так недолюблювали сусідського лісу і гори Богіт, дітей самих туди не пускали. Переказували різні історії про блуд, який може вчепитись людини навіть серед білого дня. Говорили, що вже й з Мартином та Іваном лихе трапляється.

– Та поява викликала сум’яття серед людей, – писав про знахідку польський дослідник, археолог Ґабріель Лєнчик.

Чутки дійшли до місцевого дідича Костянтина Заборовського та прикордонної застави. Як витягали ідола з річки описав польський  граф, мистецтвознавець Мечислав Людвік Потоцький (1810 р. н. –помер у Львові в 1878). У своєму листі до Краківського наукового товариства в 1850 році Потоцький зазначив, що ідола витягнули не повністю.

«Прикордонні караульні негайно дали знати про те до садиби і за піклуванням тодішнього управителя запрягли три пари волів і незабаром витягнули на берег чотиригранний тесаний стовп з надзвичайно твердого каміння. Має на чотирьох своїх боках барельєфні різні незграбні висікання, а в горі ж являє собою статую язичницького божка. Трохи глибша в тому місці вода унеможливила впевнитись чи той стовп стояв на якомусь п’єдесталі або чи тільки сам знаходився. Очевидці, які бачили, як витягали його з води, стверджували, що на тому місці були сліди великих каменів, які наче належали до п’єдесталу, але замулені доволі глибоко і недосяжні, щоб їх добути…».

Вага чотиригранного ідола становить одну тонну, висота – 2,57 м, ширина – 30 см. До сьогодні збереглося твердження: коли витягали Святовида зі Збруча, почувся хрускіт каміння, наче він відламався від свого постаменту. Майже точне місце знахідки відоме лісникам Медоборів. Була лиш одна спроба за півтори століття видобути п’єдестал язичницького бога, та й то невдала.

 Копія ідола, Тернопільський обласний краєзнавчий музей

Сьогоднішні дні. Село Крутилів, Гусятинський район

Село Крутилів не має прямого автомобільного сполучення з жодним населеним пунктом Тернопільської області. Добратись туди з Тернополя чи Гусятина можна лише через Хмельниччину, минаючи місто Сатанів.

Коли запитати про напрямок в Сатанові, там скажуть, що села під назвою Крутилів не знають.

– Може Кринцилів? – перепитувала продавчиня у магазині біля старої єврейської синагоги.

П’ять кілометрів добре асфальтованої дороги справді тягнуться лише до Кринцилова. Село розташоване по лівий берег Збруча.  Тут за радянських часів збудували один лікувальний санаторій. Нині половина села – це території приватних оздоровчих закладів. Окремі схожі на величезні палаци з американських серіалів на кшталт «Династії».

Кринцилів з Хмельничинни і Крутилів Тернопільщини з’єднує кам’яний міст через Збруч. Достатній за міцністю і шириною для проїзду навіть великогабаритних автомобілів. На відміну від лівого берега, правий ще зберігає свою природну автентичність і не є забудованим. Тут проживає близько півсотні людей.

Втім, «крутилівці» вже не ототожнюють себе з назвою рідного села. Тут вважають, що по обидва береги річки є одне село Кринцилів.

Вочевидь, дає про себе знати слабкий адміністративний зв’язок і відсутність дорожнього сполучення Крутилова з Тернопільською областю. Чи не всі крутилівці пов’язані з туристичним бізнесом лівобережжя.  Чи не всі приватні санаторії Кринцилова користуються природними багатствами та історичними принадами правобережжя Збруча.

Від Сатанова до Кринцилова пролягає дві дороги. Одна з них напряму, друга через село Сатанівська Слобідка. Хмельницька обласна рада виключила село з облікових даних 24 квітня 1997 року та приєднала землі до міста. Тут теж є збудовані кілька нових відпочинкових баз та велика пожежна частина.

Із західник околиць Сатанова добре видно вдалині купол Свято-Троїцького монастиря у Сатанівській Слобідці. Цей монастир зіграв вагому роль в християнізації найближчих поселень та в подолані вірувань язичників.

 Краєвид з околиць Сатанова на Медобори, вдалині видніються куполи Свято-Троїцькиго монастиря.

В туристичній брошурі, яку можна придбати у храмі, написано, що на зламі язичницької віри печери заселив  чернець з гори Афону в 839 році. Вважається, що він був учнем святих Кирила і Мефодія і поселився в центрі язичницької культури.

Також в брошурі згадають короткий переказ про князя, який хрестив Київську Русь.

«За легендою у 981 році під час походу на поляків, печери відвідав сам князь Володимир Великий! На перший погляд легенда абсолютно безпідставна, адже князь був язичником».  

Справді, у 981 році князь Володимир міг проходити цими землями. Про це свідчить Нестор Літописець. Переклад з вище згаданого видання «Повне зібрання руських літописів» 1846 року:

«В рік 6489 (981р. від Різдва Христового – прим.). Іде Володимир на Ляхів і захопив він міста їхні Перемишль, Червен та інші,  і до сього дня вони під Руссю».

Дивлячись на карту,  Сатанів не лежить на шляху між Києвом та Перемишлем. Давньоруські князі ходили на Галичину через Волинь. І така легенда не має літописних підтверджень. Про це буде згадано в наступних частинах.

Навіть якщо й був Володимир в печерах, то ще більш ймовірно, він відвідував у 981 році не монахів, а прямував у святі для язичників місця – у прадавні святилища дохристиянських вірувань. Нині це лісисті гори Звенигород, Богіт, Ґолда та їхні долини між селами Крутилів, Городниця і Личківці Гусятинського району.

_________________________

У наступних частинах: мандрівка до «Пущі відлюдника», відьма Бабиної долини, загадки і легенди печер, портал у інший вимір та багато іншого не менш цікавого.

Дзвіниця Свято-Троїцького монастиря в Сатанівській Слобідці, збудована в ХVІ столітті.

Печерний коридор під монастирем

Вид на Крутилів зі сторони Кринцилова, внизу у верболозах тече Збруч.

SONY DSC

Міст між селами Крутилів і Кринцилів через річку Збруч.

175

mm
teren.in.ua

Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на teren.in.ua.

Залишити коментар

прайс-на-рекламу
Схожі матеріали

Інші публікації автора