«Революція» в освіті: чого чекати учителям і учням, розповів у Тернополі Юрій Рашкевич (фото)
Реформа освіти в Україні повноцінно стартує у 2018 році. А наразі навіть ті, хто її просуває, не можуть на 100% передбачити усі наслідки і результат змін. Проте переконують, що всі проблемні питання поступово вирішаться і гострі кути - нівелюються.
Питання реформування галузі освіти на тлі децентралізації викликало чи не найактивнішу дискусію серед учасників форуму «Децентралізація – основа формування ефективної системи управління та місцевого розвитку». Нагадаємо, цей масштабний захід відбувся на Тернопіллі 20 липня. Головним гостем важливої події у навчально-оздоровчому комплексі «Червона калина», що у селі Дружба Теребовлянського району, став прем’єр-міністр України Володимир Гройсман (про це читайте ТУТ – прим.).
Гість почувався у темі – як риба у воді
Форум ініціювала Тернопільська обласна держадміністрація за підтримки Мінрегіону України і проектів міжнародної технічної допомоги. До участі запросили представників центральних органів виконавчої влади, заступників голів обласних державних адміністрацій, відповідальних за децентралізацію, голів об’єднаних територіальних громад, експертів, представників проектів міжнародної технічної допомоги у сфері реформи. Звісно ж, було багато як доповідачів, так і тих, хто ставив питання і вимагав пояснень.
Власне, із нюансами освітньої реформи присутніх на Форумі довелося знайомити Юрію Рашкевичу. Він лише із 31 травня 2017 року є заступником Міністра освіти і науки України. Колишній проректор із науково-педагогічної роботи і міжнародних зв’язків Національного університету «Львівська політехніка», доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри інформаційних технологій видавничої справи (ІТВС) почувався у темі – як риба у воді. Проте на деякі запитання навіть він не мав готової відповіді.
- Врешті має виникнути система внутрішнього і зовнішнього контролю за якістю освіти, - каже він. – Причому роль отого зовнішнього фактору мають виконувати насамперед державні інституції, починаючи від Міністерства освіти до Національної агенції якості. До речі, створення цього органу передбачили новим законом для середньої і професійно-технічної освіти. Окрім того, діятимуть незалежні системи контролю якістю і такі ж міжнародні інституції.
Тобто процеси управління і контролю за якістю освіти, за його словами, планують «розвести», бо поки що обидва рушії перебували, так би мовити, в одних руках.
- Наразі законом передбачена Державна інспекція у сфері освіти, - додає він. – У регіонах діятимуть її підрозділи. А от більше – нічого невідомо. Як це все буде розбудовуватися, залежатиме від того, у якому вигляді врешті нардепи ухвалять закон. Окрім того, вплинути на хід подій може і адміністративна реформа.
Держава даватиме гроші тільки на зарплати учителям
Обов’язок забезпечувати право на дошкільну і початкову освіту українців тепер у компетенції територіальних громад. Причому в останньому варіанті закону їхні права хочуть розширити і на базову та повну середню освіту. Більше того, вони уже отримають право самі започатковувати необхідні, на їхню думку, заклади освіти – від садочків до спеціалізованих установ. Втім, освітню субвенцію – а фактично, гроші із держказни на підвищені зарплати учителів – наразі ніхто відміняти не збирається. Щоправда, із фінансуванням професійно-технічної освіти і навіть коледжів ще не все до кінця ясно. А саме це цікавило більшість присутніх на Форумі, зокрема і заступника голови Тернопільської обласної ради із гуманітарних питань Любомира Крупу. Адже не секрет, що у нашому краї виникли серйозні негаразди із фінансуванням так званих ПТУ.
- Як і будь-яка реформа, реформа освіти не може обійтися без додаткових грошей, - додає Юрій Рашкевич. – На цьому наголошувала і міністр освіти Лілія Гриневич. Так от, оцінені загальні витрати у суму близько 87 млрд грн. Але очевидно, що це не йдеться про рік-два чи навіть про 10 років. Ці гроші розписані на 15-20 років наперед. Але як мінімум 3 млрд грн мають бути надані додатково вже цього року. Хоча це і спричинило значний спротив Міністерства фінансів.
До речі, зарплата обслуговуючого персоналу, а також сплата за комунальні послуги у всіх закладах освіти цілком «ляжуть на плечі» місцевих органів самоврядування. Це уже навіть ніхто не оскаржує. Якщо зарплати учителів ще фінансуватимуть із державного бюджету, то всі втрати на ПТУ стануть місцевими проблемами. Але одночасно очікується, що новий закон «розв’яже руки» університетам. Вони зможуть розвивати власні програми, впроваджувати інновації за рахунок використання власних спецфондів, щоб надалі заробляти кошти для власного існування і розбудови навчальної бази.
Фото із відкритих джерел
