Жнива – не за горами, а отже, треба завчасно подбати про протипожежний захист при збиранні і переробці сільськогосподарської продукції.

При проведенні цих робіт потрібні: концентрація уваги і чітке дотримання правил пожежної безпеки. На цьому під час засідання колегії обласної держадміністрації (ОДА) наголосив начальник Управління ДСНС України у Тернопільській області, полковник служби цивільного захисту Віктор Маслей.

- Фахівці управління Державної служби України із надзвичайних ситуацій в області проводять роботу, спрямовану на запобігання виникненню пожеж у місцях збирання, зберігання і переробки продукції нового вражаю, - каже він. – Це необхідно для оперативності реагування на надзвичайні події і захисту людей від наслідків пожеж.

Принагідно Віктор Маслей нагадав, що під час жнив-2017 на території області було: 8 пожеж на хлібних масивах і 102 пожежі післяжнивних залишків зернових.

- Вогонь тоді знищив понад 26 га хліба на корені і післяжнивних залишків на площі 199 га, - уточнює фахівець. - Матеріальні збитки, завдані цими пожежами, склали понад 3,8 млн грн. Нищилася при цьому і екологія, адже негативна традиція спалювання стерні завдає непоправної шкоди природі.

Колегія3

Аналізуючи інформацію про підготовку місцевих сільськогосподарських підприємств до збирання врожаю, фахівці з'ясували: керівники об'єктів господарювання для виконання «Правил пожежної безпеки в агропромисловому комплексі України» вживають недостатньо заходів. Особливе занепокоєння у рятувальників викликає стан забезпечення і проведення технічного обслуговування наявних первинних засобів пожежогасіння, тобто вогнегасників.

- Наявність цих засобів у господарствах далеко не відповідає нормам, - констатує пан Маслей. – До того ж, нагадую: за ДСНС залишили лише контролюючу функцію, тож виявлені негаразди відповідальні особи у господарствах повинні усувати самі!

Нагадаємо, спалювання сухої трави, опалого листя та інших рослинних залишків заборонене законодавством України (ст.77-1 КУпАП). Відповідальність за порушення цієї норми передбачили Кодексом України про адміністративні правопорушення. Це тягне за собою накладення штрафу на громадян від 10 до 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (до 340 грн – прим.). Для посадових осіб покарання вище – від 50 до 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 1 190 грн – прим.).

Крім того, при притягненні винних осіб до адміністративної відповідальності, враховують усі обставини правопорушення і тяжкість його наслідків. У ст. 245 Кримінального кодексу України (ККУ) за знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, уздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загально-небезпечним способом, передбачили кримінальну відповідальність. Винні особи караються штрафом від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 8 500 грн – прим.) або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років. Ті ж дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші наслідки, караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

Під час засідання колегії ОДА йшлося також про таке – читайте ТУТ, ТУТ, ТУТ і ТУТ.

Фото і відео автора