Нарікання на реформу, особливо на кваліфікаційні іспити, нині часто чує від суддів голова Ради адвокатів Тернопільської області Тарас Будз. У таких випадках він їм радить: «Не мучте себе і не мучте людей – йдіть з тієї роботи!». 

Адже, на думку фахівця, у новаціях, які зараз впроваджують в Україні, - чимало позитиву. Причому найбільше «плюсів» отримали саме судді.

Будз

Нагадаємо, Тарас Будз - колишній суддя, має чимало досвіду, але покинув цю роботу за власним бажанням і вже 12 років практикує як адвокат. До того ж, стверджує, якби йому зараз запропонували повернутися у «слуги Феміди», то він би не погодився. Навіть розмір зарплати, що значно зросла, не вплинув би на ситуацію.

Кожна влада створює «свою» судову систему

Обговорення впровадження судової реформи у Тернополі відбувається за сприяння Тернопільської обласної організації «Комітет виборців України (КВУ)» (про першу частину проекту читайте ТУТ – прим.).

Курило

Цього разу йшлося про новації із точки зору адвокатів. Розпочав дискусію традиційно координатор просвітницьких проектів Тернопільського обласного осередку КВУ Володимир Курило.

Розмова відбувалася у невимушеній обстановці. Адже метою організаторів було відверте спілкування, а не формальна бесіда. Тарас Будз відразу окреслив основні «плюси», які отримали судді у результаті реформи: поява помічників, суттєве підняття зарплати, створення комфортних умов праці тощо.

Коли я працював суддею, то міг про таке тільки мріяти, - визнає він.

Претензії до реформи, на його думку, можна виставляти лише тому, що кожна політична сила, приходячи до влади, створює в Україні «свою» судову систему.

Немає стабільності, - каже Тарас Будз. – Тепер навіть адвокати, я вже не кажу про пересічних громадян, часто не розуміють, який суд повинен розглядати ту чи іншу справу. Через це іноді трапляється, що людина доходить до Верховного Суду, а звідти справу повертають униз, на повторний розгляд, бо розпочинали її не в тому суді.

Доступ до суду звичайних громадян суттєво ускладнили

Найбільшою проблемою для суддів, за словами пана Будза, стали кваліфікаційні іспити. Причому фахівців дратує, що держава не визначила чіткі «правила гри».

Уявіть суддю, який відпрацював 20 років, призначили довічно, і тут раптом йому кажуть: «Мусиш довести свою кваліфікацію!», - розповідає адвокат. – У нього є вибір: або погоджуватися і складати тести та виконувати практичне завдання, або йти на пенсію. Натомість людина, яка пропрацювала 18-19 років, такого вибору не має. А якщо раптом такий суддя не здає іспит, то втрачає відразу все. Треба було цей момент передбачити. Наприклад, дозволити працювати, але із старою зарплатою.

Так, вимоги до суддів мають бути, наголошує адвокат. Це їх змушуватиме весь час вчитися, стежити за новаціями. Однак мають бути й однакові вимоги до всіх.

Будз2

Чому не оголосити таке: перевірку усі судді в Україні надалі будуть проходити кожних 5 років, - додає фахівець. – Це би тримало їх у тонусі. Адже довічні судді часто втрачають мотивацію. Власне, саме це мене і змусило колись замислитися над зміною фаху. Хотілося росту, розвитку, чогось нового…

Натомість доступ до суду звичайних громадян, на думку адвоката, – суттєво ускладнили. Зокрема, підняли судові збори та інші види сплат. Крім того, з’явилося дуже багато процесуальних вимог, про які пересічні люди просто не знають. Не всі нюанси змін зрозумілі і для адвокатів. Наприклад, хто і яким чином має представляти інтереси державних підприємств у судах? Відповіді на це запитання ще ніхто не дав.

Безоплатна правової допомоги – позитивний крок

Вимоги до адвокатів останнім часом також посилися. Зокрема, на них тепер можна подати скаргу із будь-якого приводу. І попри це, реформа їх одночасно «обділила» можливістю впливу на суддів. Громадські ради, звісно, діють, але якби можна було давати оцінку суддям анонімно, не побоюючись наслідків критики, то адвокати висловлювали б свою думку сміливіше. Це би принаймні дисциплінувало суддів, вважає Тарас Будз.

Дуже позитивно фахівець оцінив введення в Україні безоплатної правової допомоги («Терен» про таку новацію писав ТУТ – прим.). Причому люди, які мають статус малозабезпечених, уже настільки «вкурили», що це – вигідно, що навіть почали цим зловживати. Хоча насправді жоден адвокат не працює безкоштовно, просто йому за послуги платить не клієнт, а держава. І сума при цьому, на думку адвоката, іноді може бути зовсім неадекватною, неспіврозмірною виконаній роботі і витраченому часу.

Словом, ідея – дуже добра, - каже він. – Але вона не продумана до кінця. Наприклад, адвокату платить держава, але всі судові збори і експертизи повинні оплачувати клієнти. Для багатьох дійсно бідних людей ці суми – непідйомні. Натомість послугами «безкоштовних» адвокатів часто можуть скористатися люди, які є далеко небідними. А прийняти від них грошову компенсацію за виграну справу адвокат у таких випадках не може – це злочин.

Це підштовхнуло адвоката до нової ідеї - створення благодійного фонду. Завдяки цьому кроку Тарас Будз може цілком офіційно допомагати бідним клієнтам за рахунок багатих – усе йде через рахунок у банку. І задоволені – всі. Щоправда, такого більше ніхто у Тернополі, а може, і в Україні - не практикує.

Сподіваюся, із часом і в нас запровадять ті позитивні моменти, які давно довели свою доцільність за кордоном, - підсумовує він.

До речі, адвокат впевнений: перевірка, яку нині проходять судді, дійсно буде правдиво свідчити про рівень їхньої кваліфікації. Однак під час реформи цілком забули про такий важливий фактор, як довіра. Дати таку оцінку заангажованим людям дійсно важко, тому варто було б при формуванні подібної характеристики фахівця звести людський фактор до мінімуму. Наприклад, робити анонімне опитування серед адвокатів.

Фото і відео автора